Олександр Красноярцев — майор Повітряно-космічних сил Росії, пілот першого класу та начальник повітряно-вогневої і тактичної підготовки 2-го змішаного авіаційного полку, який базується на аеродромі Шагол під Челябінськом. Його професійний шлях розпочався в кадетському корпусі та Краснодарському вищому військовому авіаційному училищі, продовжився участю в сирійській операції 2016 року і привів до служби на сучасних винищувачах-бомбардувальниках Су-34. У березні 2022 року під час бойових дій в Україні літак під його керуванням був збитий над Черніговом, після чого відбулися полон, обмін і заочний судовий процес.
Уся історія Олександра Красноярцева показує, як кар’єра професійного військового льотчика, вихованого в системі суворої дисципліни та бойової підготовки, переплелася з драматичними обставинами масштабного збройного конфлікту. З переписки в його телефоні, що стала доступною журналістам, видно турботу про родину, роздуми про цілі ударів і підтримку від дружини Анастасії в ті дні, коли новини про переміщення частин викликали тривогу. Ці особисті деталі доповнюють офіційну біографію та допомагають зрозуміти внутрішній світ людини, яка опинилася в центрі подій.
Подальший розвиток ситуації — обмін полоненими, заочний вирок українського суду та відсутність публічної інформації про його життя після повернення до Росії — залишає відкритими питання про наслідки таких обмінів для правосуддя та про те, як складаються долі військових фахівців після інтенсивних періодів служби. Історія Олександра Красноярцева торкається тем військової авіації, підготовки кадрів і людського виміру конфліктів, де професійні навички сусідують з особистими виборами та трагедіями цивільних осіб.
Ранні роки та становлення військового льотчика
Олександр Васильович Красноярцев народився 21 червня 1986 року в Оренбурзі. Як і багато майбутніх офіцерів, він пройшов через систему кадетської освіти: з 2001 по 2003 рік навчався в кадетському корпусі імені І. Неплюєва. Це дало базову дисципліну, фізичну підготовку та перші уявлення про військову службу. Після корпусу шлях пролягав в авіацію — у 2008 році він завершив навчання в Краснодарському вищому військовому авіаційному училищі, одному з ключових центрів підготовки льотчиків для ВКС Росії.
Випускники таких училищ отримують не лише навички пілотування, а й глибокі знання тактики, навігації та застосування авіаційних засобів ураження. Олександр Красноярцев швидко проявив себе: з часом він став пілотом першого класу — найвища кваліфікація, що вимагає підтвердженої майстерності в складних умовах, включно з нічними польотами та роботою з сучасними системами. До 2022 року він обіймав відповідальну посаду начальника повітряно-вогневої і тактичної підготовки у військовій частині 86789. У цій ролі він відповідав за навчання льотного складу бойовому застосуванню зброї, відпрацювання тактичних прийомів і підтримання високого рівня готовності полку.
Служба в Центральному військовому окрузі, базування на аеродромі Шагол під Челябінськом визначили його повсякденне життя. Родина — дружина Анастасія та близькі — жила в Челябінську. За даними з особистої переписки того періоду, щомісячний дохід дозволяв підтримувати стабільний рівень життя для військової родини. Такі деталі показують звичайний бік життя професійного офіцера: регулярні тренування, медичні комісії, сімейні турботи та постійна готовність до виконання завдань.
Служба у ВКС та участь у сирійській операції
До середини 2010-х Олександр Красноярцев уже мав солідний досвід. У 2016 році він брав участь у військовій операції Росії в Сирії. Російські ВКС тоді активно використовували авіацію для підтримки наземних сил. Для льотчиків це означало реальні бойові вильоти, роботу в умовах протидії та застосування як керованих, так і некерованих боєприпасів.
Су-34, на якому пізніше літав Красноярцев, на той час уже входив до складу російських частин. Цей двомісний винищувач-бомбардувальник вирізняється потужною авіонікою, здатністю нести велике бойове навантаження, високою швидкістю та можливістю діяти в складних метеоумовах. У Сирії такі машини застосовувалися для ударів по укріпленнях та інфраструктурі противника. Участь у сирійській кампанії стала важливою віхою: вона дала практичний бойовий досвід, який пізніше використовувався під час підготовки до інших завдань.
У полку під Челябінськом Су-34 поступово замінювали старіші типи. З 2018–2019 років полк освоював нову техніку. Красноярцев як старший льотчик та інструктор з тактики брав участь у цьому переході. Його обов’язки включали не лише власні польоти, а й передачу знань молодим пілотам: від планування маршрутів до точного застосування зброї в різних сценаріях.
Підготовка до 2022 року та особисті записи того періоду
Телефон Олександра Красноярцева, який пізніше потрапив до рук українських журналістів, зберігав хронологію останніх місяців перед лютневими подіями 2022 року. У грудні 2021-го в робочій Telegram-групі пілотів полку («Перша ЄПТ») лунали вказівки про заборону виїздів і готовність до збору. У січні 2022-го відбулося термінове навчання в Новосибірську з особливостей бойової підготовки в умовах збройних конфліктів. До 25 січня Красноярцев проходив медичне обстеження в Челябінську.
З 22 лютого в переписці та діях з’явилися ознаки підготовки: вивчення карт українських міст, включно з вулицями Чернігова та Києва. 18 лютого зафіксовано відео посадки транспортного Ан-124 на аеродромі Сеща в Брянській області — однієї з точок, звідки пізніше вилітали ударні групи. У переписці з дружиною Анастасією він заспокоював її: «Все буде добре!!! Не хвилюйся!!! Ми разом назавжди!!!» Дружина ділилася тривогою через новини про переміщення частин ближче до кордону.
Важливий штрих — переписка з колегою 2 березня 2022 року. На пропозицію «накрити там все» Красноярцев відповів: «Ні, по мирних не можна, не всі там погані». Він згадував, що в нього самого там родичі живуть. Ці рядки з особистої переписки показують певне внутрішнє розмежування цілей, навіть в умовах виконання бойових завдань.
Фатальний виліт 5 березня 2022 року
5 березня 2022 року старший льотчик Олександр Красноярцев вилетів з аеродрому Сеща на Су-34 у складі пари. На борту знаходилися некеровані авіаційні бомби. Ціллю став район Чернігова. Літак був збитий українськими силами протиповітряної оборони. Штурман Костянтин Криволапов загинув. Красноярцев катапультувався та приземлився з парашутом на території приватного домоволодіння в районі Чернігова (за різними описами — на дах будинку чи поблизу).
Намагаючись сховатися, він опинився в зоні житлових будівель та господарських приміщень. Місцевий житель 42-річний Віталій Сергієнко разом із родичем спробував затримати його. За матеріалами слідства та свідченнями очевидців, Красноярцев застосував табельний пістолет Макарова та здійснив кілька пострілів у Сергієнка. Чоловік отримав поранення в голову, горло та грудну клітку, помер від масивної крововтрати. Літак упав за кілька кварталів, зачепивши житловий будинок. Красноярцев був виявлений і затриманий бійцями територіальної оборони в одному із сараїв.
У подальших допитах та інтерв’ю він говорив, що стріляв у людину, яка, за його словами, намагалася на нього напасти. Українська сторона кваліфікувала дії як умисне вбивство цивільної особи в контексті порушення законів і звичаїв війни. Літак ніс боєприпаси, призначені для ударів по об’єктах у населеному пункті, що стало частиною ширшої картини авіаційних ударів по Чернігову в перші дні березня.
Полон, обмін та заочний судовий процес
Після затримання Олександр Красноярцев перебував в українському полоні. Відео допитів та його коментарі швидко поширилися в ЗМІ. Уже через кілька місяців, навесні 2022 року, його обміняли на п’ятьох українських пілотів. Про це публічно повідомив голова ГУР України Кирило Буданов в жовтні того ж року. Обмін відбувся до того, як йому офіційно пред’явили підозру у вчиненні злочину.
26 жовтня 2023 року Новозаводський районний суд Чернігова заочно визнав Олександра Красноярцева винним у порушенні законів і звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством. Вирок — 14 років позбавлення волі та виплата двох мільйонів гривень моральної компенсації сестрі загиблого Віталія Сергієнка — Світлані Войтешенко. Апеляцію було відхилено в січні 2024 року. Суд розглядав дії пілота саме як воєнний злочин, враховуючи контекст бойового вильоту та застосування зброї проти цивільної особи.
У січні-лютому 2023 року Красноярцев був помічений серед запрошених на виступ президента Росії. Після цього публічних згадок про його подальшу службу практично не з’являлося. За доступними даними, він не повертався до активних польотів на бойових літаках.
Аналіз телефону та людські деталі
Журналісти Суспільне Чернігів отримали доступ до телефону пілота та детально вивчили понад 60 ГБ фото, відео та переписок за період з 2019 по березень 2022 року. Крім робочих чатів і підготовки до операції, там збереглися сімейні повідомлення. Дружина переживала через новини, він відповідав словами підтримки та обіцянками, що вони залишаться разом. В одному з розмов після полону він заперечував факт убивства.
Ці записи дозволяють побачити не лише професійний бік, а й звичайні людські переживання: турботу про близьких, втому від тривалих зборів, спроби зберегти нормальність у родині на тлі зростаючої напруженості. Аналіз показав, що ще до 24 лютого 2022 року пілоти полку активно готувалися, вивчали місцевість і отримували вказівки щодо екіпірування та поведінки.
Життя після повернення та контекст військової авіації
Після обміну Олександр Красноярцев повернувся до Росії. Публічна інформація про його подальшу долю вкрай обмежена. Він не фігурує в нових бойових зведеннях як діючий пілот. Для багатьох офіцерів такого рівня повернення після полону та обміну часто означає або переведення на інші посади, або зниження активності в льотній роботі.
Су-34 залишається однією з ключових машин російської фронтової авіації. Двомісна компоновка дозволяє ефективно розподіляти завдання між пілотом і штурманом-оператором. Машина здатна працювати на великих відстанях, нести різноманітний арсенал і діяти в умовах сильної протидії. Однак у реальних конфліктах багато залежить від тактики застосування, розвідданих і правил ведення бойових дій.
Історія Олександра Красноярцева ілюструє, як навіть висококваліфікований спеціаліст може опинитися в ситуації, де одне рішення за лічені хвилини змінює все подальше життя. У переписці того періоду він писав дружині, що все буде добре і вони разом назавжди. Ці слова, як і вся ланцюжок подій від сирійських вильотів до чернігівського подвір’я, показують переплетення особистого і професійного, обов’язку та наслідків. Подальші розділи цієї біографії поки що залишаються за межами широкої публічності.
