Кирило Буданов уже кілька років залишається однією з найпомітніших і найвпливовіших фігур української оборони. З серпня 2020 по січень 2026 року він очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони, а з 2 січня 2026 року став керівником Офісу Президента України, змінивши на цій посаді Андрія Єрмака. Його кар’єра — це історія людини, яка пройшла шлях від бійця спецпідрозділу до стратега, чиї рішення впливали на морську війну, обміни полоненими та оборону ключових напрямків. У 2024 році він отримав звання Героя України, а в 2026-му, в день свого 40-річчя, прийняв новий виклик на найвищому державному рівні.
Сьогодні ім’я Кирила Буданова асоціюється не лише зі сміливими рейдами та ударами безпілотників. Це людина, яка змогла вибудувати ефективну систему військової розвідки в умовах повномасштабної війни, налагодити координацію з партнерами й водночас зберегти людське обличчя — з котом, канаркою та двома жабами в робочому кабінеті. Його перехід в Офіс Президента показує, наскільки цінним є його досвід для управління країною в складний період.
Ранні роки та характер, загартований у Криму
Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. Дитинство провів між столицею та Кримом, де часто бував у родичів. Саме там, на півострові, він навчився плавати й уперше відчув смак свободи біля моря. Ці спогади згодом обернулися й болем, і мотивацією: у 2014 році Крим опинився під окупацією, а Буданов уже був офіцером, готовим діяти.
Його захоплення в юності були далекі від політики. Улюбленим фільмом стала стрічка «Професіонал» із Жаном-Полем Бельмондо — історія одинака, який діє за своїми правилами й перемагає систему. Цей образ, як зізнавався сам Буданов, вплинув на вибір професії. Після школи він вступив до Одеського інституту Сухопутних військ на факультет аеромобільних військ і 2007 року закінчив його лейтенантом.
Службу розпочав у підрозділах спеціального призначення Головного управління розвідки. Уже тоді виявився його стиль: мінімум слів, максимум результату. Колеги відзначали спокій і здатність швидко приймати рішення в найзаплутаніших ситуаціях. До 2014 року Буданов мав бойовий досвід на сході України та кілька поранень за плечима.
Кримський рейд 2016 року: дві хвилини, що увійшли в історію
Одна з найяскравіших сторінок його кар’єри — спеціальна операція 6–8 серпня 2016 року. Група з п’яти спецпризначенців під командуванням Буданова висадилася на західному узбережжі окупованого Криму. Завдання було ризикованим: доставити зброю та вибухівку для підпілля, провести розвідку російських об’єктів.
Уночі стався короткий, але запеклий бій із групою «Вимпел» ФСБ. За дві хвилини українці знищили підполковника ФСБ Романа Каменєва — досвідченого офіцера, який пройшов Чечню, — та ще кількох військовослужбовців. Втрат серед своїх не було. Група успішно покинула півострів морем.
Ця операція показала: українська розвідка здатна діяти глибоко в тилу противника навіть після 2014 року. Вона стала своєрідною візитівкою Буданова як командира, який уміє поєднувати сміливість із залізним розрахунком. Згодом аналогічні рейди проводитимуться вже в інших умовах — з дронами та на більшій відстані.
Повномасштабна війна: зрив планів і перші перемоги
У листопаді 2021 року Буданов в інтерв’ю Military Times прямо сказав: Росія готує масштабний наступ на кінець січня — початок лютого 2022 року, і він буде масштабнішим за 2014-й. Багато хто тоді сприйняв це як перебільшення. Історія показала точність оцінки.
З перших днів повномасштабного вторгнення ГУР під його керівництвом відігравало ключову роль. Розвідка зірвала висадку російського десанту в районі Гостомеля та спробу швидкого захоплення Києва. У березні–травні 2022 року організували сім вертолітних рейсів на «Азовсталь» — з боєприпасами, медикаментами та евакуацією поранених. Це була одна з найскладніших повітряних операцій війни.
Окремою сторінкою варто згадати оборону Зміїного острова та звільнення нафтодобувних вишок «Бойко» в серпні 2023 року. Ці дії дозволили відновити судноплавний коридор у Чорному морі та фактично витіснити Чорноморський флот Росії з частини акваторії.
Морська революція: дрони Magura V5 та новий вигляд війни
Одним із найпомітніших досягнень періоду керівництва Буданова стало масове застосування морських дронів Magura V5. Ці безекіпажні катери перетворили Чорне море з «російського озера» на зону, де російські кораблі більше не почуваються в безпеці.
Удари по Севастополю, потоплення десантного корабля «Сергій Котов», пошкодження інших одиниць флоту — все це результат системної роботи ГУР. Буданов неодноразово підкреслював: «У ворога не буде панування на морі ніколи. Це наше Чорне море».
Технологія показала, що невеликі, дешеві та масові платформи можуть успішно протистояти традиційним бойовим кораблям. Це змінило не лише тактику українських сил, а й підходи до морської війни в усьому світі. Багато країн тепер переглядають свої флоти саме під впливом українського досвіду.
Обміни полоненими та людський вимір війни
З травня 2022 року Буданов очолював Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Під його координацією пройшли масштабні обміни, зокрема повернення понад 100 захисників «Азова» у вересні 2022 року.
Кожен такий обмін — це не просто цифри. Це сотні родин, які знову побачили своїх близьких. Буданов рідко коментує деталі цих процесів, але саме завдяки системній роботі вдалося повернути тисячі людей. В умовах, коли Росія використовує полонених як інструмент тиску, ця робота вимагала особливої витримки та дипломатії.
Особисте життя під прицілом
За спиною Кирила Буданова — понад десять замахів. Один із найвідоміших стався 4 квітня 2019 року: під його автомобіль підклали міну, яка вибухнула передчасно. Злочинця та групу затримали.
28 листопада 2023 року отруїли важкими металами його дружину Маріанну Буданову — психологиню, волонтерку та громадську діячку. Родина змогла пережити й це випробування.
У рідкісних кадрах, які з’являються в ЗМІ, вони виглядають як звичайна пара: на Великдень у церкві, на прогулянці. Маріанна підтримує чоловіка, а він — попри щільний графік — знаходить час для родини. У кабінеті Буданова живуть кіт, канарка та дві жаби. Ці маленькі мешканці стали своєрідним символом: навіть у найнапруженішому місці можна зберегти шматочок нормального життя.
Нова сторінка: Офіс Президента з січня 2026 року
2 січня 2026 року Кирило Буданов офіційно очолив Офіс Президента України. Це не просто підвищення — це перехід зі сфери чистої розвідки в простір, де перетинаються політика, економіка, безпека та міжнародні відносини.
На новій посаді він курує координацію між різними гілками влади, питання національної безпеки та підтримку підприємництва (у березні 2026 року його призначили головою відповідної ради). Досвід людини, яка роками працювала з закритою інформацією та приймала рішення в умовах невизначеності, тепер застосовується вже на державному рівні.
Багато експертів відзначають, що такий перехід логічний: під час війни розвідка й політика дедалі тісніше переплітаються. Буданов приносить в Офіс не лише професіоналізм, а й особливий стиль — спокійний, без зайвих слів, орієнтований на результат.
Що робить Кирила Буданова особливим
Він ніколи не прагнув публічності. Його сила — в умінні збирати команду, вибудовувати процеси та досягати поставлених цілей навіть тоді, коли шанси здаються мінімальними. Від кримського рейду 2016 року до морських дронів і координації обмінів — скрізь простежується один і той самий почерк: точний розрахунок, сміливість і глибоке розуміння противника.
Кирило Буданов — це приклад того, як одна людина може впливати на хід подій, залишаючись при цьому людиною. Його історія продовжується вже в новій якості. І скільки б не було замахів, отруєнь та спроб тиску, він продовжує роботу. Бо для нього це не просто служба. Це спосіб захистити свою країну — ту саму, де є місце і морю, і тихому кабінету з тваринами, і майбутньому, яке ще належить побудувати.
Війна змінює людей. Але є ті, хто змінює саму війну — її хід, її технології та її результат. Кирило Буданов належить до їхнього числа. І тепер, на новій посаді, він продовжує робити це вже в іншому масштабі.
