Норма ваги при зрості визначається не однією «чарівною» цифрою, а діапазоном, який залежить від статі, віку, типу тілобудови та відсотка м’язової маси. Основним орієнтиром залишається індекс маси тіла від 18,5 до 24,9 — у цих межах ризики серцево-судинних захворювань і діабету мінімальні. Формули Брока, Девайна та Робінсона дають більш точні значення, але завжди працюють як орієнтири, а не вироки.
Для дорослої людини зростом 165–175 см здоровий діапазон зазвичай становить 15–18 кг. М’язи важать більше за жир, тому спортсмен з ІМТ 26 може бути здоровішим за офісного працівника з ІМТ 23. Вік також зсуває межі: після 40 років допустима вага трохи зростає через природне уповільнення метаболізму.
Найбільш надійний спосіб — рахувати ІМТ і водночас вимірювати обхват талії. Якщо талія у жінок перевищує 80 см, а у чоловіків 94 см, навіть за нормальної ваги ризик метаболічних порушень підвищується.
Що таке індекс маси тіла і чому він досі головний
Індекс маси тіла (ІМТ) — це вага в кілограмах, поділена на квадрат зросту в метрах. Формула проста: ІМТ = вага / (зріст × зріст). Отримане число порівнюють із класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я. Нижче 18,5 — дефіцит, 18,5–24,9 — норма, 25–29,9 — надмірна вага, від 30 і вище — ожиріння різних ступенів.
Лікарі люблять цей показник за швидкість. За тридцять секунд можна зрозуміти, у якій зоні перебуває людина. Однак ІМТ не розрізняє м’язи та жир. Бодібілдер із 12 % жиру легко виходить за 25, а людина з «тонкою» фігурою, але високим відсотком вісцерального жиру може залишатися в нормі і при цьому мати проблеми з тиском.
За моїм досвідом роботи з клієнтами, які приходять після самостійних розрахунків, саме поєднання ІМТ та обхвату талії дає найбільш чесну картину. Талія у жінок понад 80 см і у чоловіків понад 94 см — це вже сигнал, навіть якщо цифра на вагах «красива».
Класичні формули розрахунку ідеальної ваги
Формула Брока з’явилася в 1871 році. У найпростішому вигляді це зріст мінус 100 для чоловіків і зріст мінус 110 для жінок. Пізніше її уточнили: для зросту до 165 см віднімають 100, від 165 до 175 — 105, вище 175 — 110. Потім результат коригують на 10–15 % залежно від статі та типу тілобудови.
Формула Девайна (1974) досі використовується в клінічній практиці для розрахунку дозувань ліків. Для чоловіків: 50 кг + 2,3 кг на кожен дюйм вище 152 см. Для жінок: 45,5 кг + 2,3 кг на кожен дюйм вище 152 см. Вона дає більш консервативні значення і краще підходить людям середнього зросту.
Робінсон і Міллер трохи скоригували коефіцієнти. Робінсон знижує додавання на дюйм, Міллер піднімає базову вагу, але зменшує крок. У результаті для людини зростом 175 см розкид між формулами зазвичай не перевищує 4–6 кг. Це нормально: організм не працює за однією формулою.
Найпрактичніший підхід — узяти середнє арифметичне трьох формул (Девайна, Робінсона та Міллера) і перевірити, чи потрапляє результат у діапазон ІМТ 18,5–24,9. Якщо так — можна орієнтуватися на цю цифру.
Таблиці норми ваги за зростом для чоловіків і жінок
Готові таблиці звільняють від потреби в калькуляторі. Нижче наведено діапазони, що відповідають здоровому ІМТ 18,5–24,9. Дані узгоджуються з рекомендаціями ВООЗ та актуальними клінічними довідниками.
| Зріст, см | Жінки, кг | Чоловіки, кг | Орієнтир за Девайном (жінки/чоловіки) |
|---|---|---|---|
| 150 | 42–56 | — | 45 / — |
| 155 | 45–60 | — | 48 / — |
| 160 | 47–64 | 50–64 | 52 / 57 |
| 165 | 50–68 | 53–68 | 57 / 61 |
| 170 | 53–72 | 57–72 | 61 / 66 |
| 175 | 57–77 | 61–77 | 66 / 70 |
| 180 | 60–81 | 65–81 | 70 / 75 |
| 185 | — | 69–86 | — / 79 |
| 190 | — | 73–90 | — / 84 |
Джерело даних: розрахунки на основі класифікації ВООЗ та клінічних формул Девайна (msdmanuals.com, who.int).
Зверніть увагу, наскільки широкий діапазон. Для зросту 170 см жінка може важити і 54, і 71 кг — і обидва варіанти будуть нормою. Різниця в 17 кілограмів — це різниця між астенічним типом тілобудови та нормостенічним із доброю м’язовою масою.

Як тип тілобудови змінює цифри
Астеніки (тонкі кістки, вузькі зап’ястки) природно легші. Нормостеніки — «золота середина». Гіперстеніки мають широку кісткову основу і можуть спокійно важити на 8–12 % більше. Визначити тип просто: виміряйте обхват зап’ястка робочої руки. У жінок менше 16 см — астенік, 16–18 см — нормостенік, більше 18 см — гіперстенік. У чоловіків пороги на сантиметр вищі.
У нашій практиці ми завжди додаємо або віднімаємо 10 % від результату формули Брока саме за цією ознакою. Людина з широкими зап’ястками та важкими кістками, яка намагається дотягнути до «ідеалу» астеніка, часто стикається з хронічною втомою та порушенням гормонального фону.
Вікові особливості та що відбувається після 40
Після 30 років м’язова маса починає повільно знижуватися, якщо її не підтримувати навантаженнями. Метаболізм падає приблизно на 2–3 % кожні десять років. Тому таблиці, які не враховують вік, часто занижують допустиму вагу для людей старших за 45 років.
У клінічних таблицях (наприклад, Єгорова-Левитського) для віку 40–49 років допустима маса тіла вже на 4–7 кг вища, ніж у 20–29 років за того самого зросту. Це фізіологічна адаптація, а не «дозвіл товстіти». Головне — стежити, щоб прибавка йшла за рахунок м’язів, а не вісцерального жиру.
Для літніх людей (старших за 65) деякі фахівці допускають верхню межу ІМТ до 27. Занадто низька вага в цьому віці підвищує ризик остеопорозу та переломів. Тут уже важливіше зберегти м’язову силу та щільність кісток, ніж гнатися за цифрою 22 на вагах.
Що ще варто вимірювати крім ваги
Обхват талії — найпростіший і найінформативніший показник. Жінки: вище 80 см — підвищений ризик, вище 88 см — високий. Чоловіки: 94 і 102 см відповідно. Співвідношення талії до стегон також працює: у жінок бажано нижче 0,85, у чоловіків — нижче 0,9.
Відсоток жиру дає ще точнішу картину. Для жінок здоровий діапазон 21–33 %, для чоловіків 8–20 % (залежно від віку). Сучасні біоімпедансні ваги або DEXA-сканування показують, скільки саме жиру і скільки м’язів. Це особливо корисно тим, хто активно займається силовими тренуваннями.
У реальному житті я бачив десятки випадків, коли людина з ІМТ 27 мала 14 % жиру і відмінні аналізи, а людина з ІМТ 23 — 32 % жиру і вже початковий метаболічний синдром. Цифра на вагах — лише початок розмови.
Особливості для дітей і підлітків
У дітей і підлітків використовують процентільні таблиці ВООЗ і CDC. Норма — це потрапляння між 15-м і 85-м процентилем за ІМТ відповідно до віку. Нижче 5-го — дефіцит, вище 95-го — ожиріння. Формули дорослих тут не працюють.
Зріст і вагу дитини оцінюють динамікою. Різкий стрибок або, навпаки, зупинка — привід звернутися до педіатра. У підлітковому віці, особливо у хлопчиків, можливі тимчасові «невідповідності»: зріст пішов уперед, а вага ще не наздогнала. Це нормально і зазвичай вирівнюється за 1–2 роки.
Практичні поради, які працюють у 2026 році
Не прагніть до нижньої межі діапазону. Більшість людей почуваються краще і стабільніше ближче до середини або верхньої третини здорового діапазону. Жорсткі дієти заради цифри 18,7 часто закінчуються зривами та втратою м’язів.
Зважуйтеся не частіше ніж раз на тиждень, в один і той самий час, після туалету і до сніданку. Добові коливання в 1–2 кг — звичайна справа через воду та вміст кишечника. Дивіться на тренд за місяць, а не на ранкову цифру.
Якщо вага виходить за здоровий діапазон, починайте не з жорсткого дефіциту калорій, а зі збільшення кроків і силових тренувань 2–3 рази на тиждень. М’язи піднімають базовий метаболізм і роблять фігуру більш «зібраною» навіть за тієї самої ваги.
І останнє. Норма ваги при зрості — це інструмент, а не мета. Здоров’я визначається аналізами, самопочуттям, рівнем енергії та тим, як ви рухаєтеся. Цифри допомагають зорієнтуватися, але жити все одно потрібно у власному тілі, а не в таблиці.