Олег Іванович Кулинич — український політик, народний депутат VII, VIII та IX скликань від 147-го округу Полтавської області, голова депутатської групи «Довіра» у Верховній Раді. Його історія — це шлях людини, яка почала за кермом колгоспного вантажівки в Зінькові, побудувала успішний аграрний та паливний бізнес, а потім тричі перемагала на мажоритарних виборах, ставши одним із найдосвідченіших експертів із земельних відносин та регіонального розвитку. За роки роботи він ініціював і підтримував закони, які зробили земельний ринок прозорішим, захистили фермерів від рейдерства та передали громадам більше повноважень.
Сьогодні, в умовах війни, Кулинич продовжує активно працювати над ремонтом доріг на Полтавщині, підтримкою агросектору та розвитком міжнародних зв’язків, зокрема візитами до країн-партнерів. Його діяльність показує, як місцевий самоврядовець може впливати на загальнонаціональні рішення, зберігаючи зв’язок з виборцями. Ця біографія допомагає зрозуміти механізми української політики, роль мажоритарників та реальні зміни в аграрній сфері за останні п’ятнадцять років.
Не варто плутати його з однофамільцем — колишнім керівником Головного управління СБУ в АР Крим Олегом Миколайовичем Кулиничем, чию справу про державну зраду широко висвітлювали у 2025 році. Мова йде саме про Олега Івановича — політика з корінням на полтавській землі та багаторічним досвідом законотворчості.
Коріння на полтавській землі: дитинство та перші кроки
25 листопада 1966 року в місті Зіньків Полтавської області народився Олег Кулинич. Полтавщина з її безкрайніми чорноземами, тихими селами та міцними господарськими традиціями сформувала характер майбутнього депутата. Тут, серед полів і колгоспних дворів, він рано зрозумів ціну праці та землі — тієї самої, яка годує не лише регіон, а й усю країну.
Після школи у 1984 році молодий чоловік влаштувався водієм у колгосп імені Енгельса Зіньківського району. Робота була важкою: ранні підйоми, ремонт техніки власноруч, відповідальність за вантажі. Потім — служба в Радянській армії з 1984 по 1986 рік. Ці роки загартували дисципліну та вміння працювати в команді. Після демобілізації Олег Кулинич недовго працював експедитором на Зіньківському хлібокомбінаті, розвозячи хліб по районах. Уже тоді проявилася його здатність вибудовувати логістику та розуміти, як працює економіка на найбазовішому рівні.
У 1991 році він закінчив товарознавчий факультет Полтавського кооперативного інституту (нині Полтавський університет економіки і торгівлі). Спеціальність «Товарознавець продовольчих і непродовольчих товарів» дала системні знання про ринки, якість продукції та торговельні ланцюжки. Ця освіта стала фундаментом для майбутніх бізнес-проєктів і законодавчої роботи в аграрній сфері.
Від роботи в Росії до власної справи в Україні
Одразу після інституту Олег Кулинич поїхав до Курської області Росії. З жовтня 1991 року він обіймав посаду заступника голови Железногорської райспоживспілки, а з 1992 по 1995 рік — заступника директора з торгівлі комерційного підприємства «Торговий центр». Досвід в іншій країні навчив його гнучкості, розуміння ринкових механізмів та вміння вибудовувати партнерства. Багато хто тоді повертався з новими ідеями та енергією для власної справи.
У жовтні 1995 року він повернувся на Полтавщину і почав бізнес з торгівлі пальними та мастильними матеріалами. Побудував дві автозаправні станції в Зінькові. Справа розвивалася в непростий час — 90-ті роки з їхньою інфляцією, нестабільністю та конкуренцією. Кулинич зміг утриматися та навіть розширити активи. У 2012 році він продав цей бізнес, повністю зосередившись на політиці та аграрному проєкті.
Паралельно з 2001 року він заснував і розвивав сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Октан» у Зіньківському районі. Підприємство займається рослинництвом, тваринництвом та переробкою. Навіть після передачі в управління у 2012 році компанія залишається важливою частиною його життя та джерелом доходів. За даними декларацій 2025–2026 років, саме дивіденди від «Октана» становлять значну частку його офіційних доходів. Це класичний приклад, коли бізнесмен не відривається від землі, а перетворює її на стале підприємство.
Шлях у велику політику: від облради до Верховної Ради
Політична кар’єра Олега Кулинича розпочалася у 2002 році, коли його обрали депутатом Полтавської обласної ради IV скликання. Він увійшов до комісії з інвестицій, будівництва та екології. У 2006 та 2010 роках переобирався, працюючи в бюджетній комісії та комісії з паливно-енергетичного комплексу. Місцева політика дала йому розуміння реальних проблем районів: доріг, шкіл, лікарень, підтримки фермерів. Саме тут він навчився слухати людей та формулювати запити, які пізніше приніс до парламенту.
У 2012 році Кулинич переміг на виборах до Верховної Ради VII скликання по 147-му округу (Миргород, Диканька, Зіньків, Решетилівка та інші райони) як самовисуванець, набравши 43,32 % голосів. Відтоді він тричі підтверджував мандат: у 2014 році — 21,19 %, у 2019-му — 37,79 %. Кожного разу — без партійної машини, спираючись на особистий авторитет та роботу в окрузі. У VII та VIII скликаннях він входив до Комітету з аграрної політики та земельних відносин, а з травня 2016 року очолював підкомітет з земельних питань.
У IX скликанні Олег Кулинич став членом Комітету з фінансів, податкової та митної політики. З 6 грудня 2019 року він очолює депутатську групу «Довіра» — об’єднання мажоритарників, яке часто відіграє роль «гойдалки» під час голосувань. Група демонструє високу дисципліну та підтримку ключових рішень, особливо в умовах воєнного стану. За даними моніторингів, «Довіра» стабільно входить до числа найлояльніших до урядових ініціатив позапартійних об’єднань.
Земельні реформи: закони, які змінюють життя сіл
Олег Кулинич по праву вважається одним із головних експертів Верховної Ради з земельних питань. Він автор і співавтор кількох важливих законопроєктів, які безпосередньо впливають на життя тисяч українських сімей.
- Закон про нотаріусів і реєстрацію прав оренди землі — спростив процедури для фермерів і зробив ринок оренди прозорішим.
- Закон про земельні аукціони — запровадив конкурентні торги на право оренди державних і комунальних земель, зменшивши корупційні ризики.
- Закон про землі відумерлої спадщини — дозволив громадам ефективніше розпоряджатися покинутими ділянками.
- Закон про земельну консолідацію — допомагає об’єднувати дрібні паї в ефективні масиви, що особливо важливо для механізації та інвестицій.
- Антирейдерський пакет у земельній сфері — посилив захист власників і орендарів від незаконних захоплень.
Кулинич послідовно відстоював земельну децентралізацію: передачу управління землями за межами населених пунктів місцевим громадам. Це рішення, ухвалене в межах реформи децентралізації, дало громадам нові доходи та відповідальність. Для новачків в аграрному бізнесі важливо розуміти: прозорі аукціони та чіткі правила оренди знижують ризики і роблять вкладення в землю передбачуваними. Досвід Полтавщини показує, що там, де громади активно використовують нові інструменти, швидше зростають бюджети та з’являються нові робочі місця.
| Закон / Ініціатива | Рік | Основний ефект |
|---|---|---|
| Земельні аукціони | 2010-ті | Прозорість здачі в оренду держземель, зростання надходжень до бюджетів |
| Антирейдерські норми | 2016–2018 | Захист фермерів від незаконних захоплень майна |
| Децентралізація землі | 2020–2021 | Передача повноважень громадам, додаткові доходи сіл |
Ці зміни — не абстрактні цифри. Вони дозволяють звичайному фермеру з Диканьки чи Решетилівки планувати посіви на роки вперед, не боячись раптового перегляду договорів чи тиску з боку рейдерів.
Голова «Довіри» та робота в воєнний час
З 2019 року Олег Кулинич очолює депутатську групу «Довіра». Це об’єднання мажоритарників, яке не входить до коаліції, але часто забезпечує необхідні голоси для важливих рішень. В умовах повномасштабної війни група зберегла високу дисципліну: за даними моніторингів, її члени стабільно підтримують ключові оборонні, бюджетні та соціальні ініціативи.
У 2025–2026 роках Кулинич активно займається інфраструктурою Полтавщини. Він регулярно інформує виборців про ремонт доріг (зокрема, ділянки Лохвиця–Миргород), зустрічається з урядовими чиновниками з питань оборони, енергетики та відновлення. У березні 2026 року в складі парламентської делегації відвідав Норвегію, де вивчав досвід оборонного виробництва та міжнародного співробітництва. Такі поїздки допомагають вибудовувати зв’язки з партнерами та залучати експертизу для українських потреб.
За підсумками декларацій 2025 року Олег Кулинич увійшов до числа найзабезпеченіших членів групи «Довіра». Основні доходи — депутатська зарплата та дивіденди від ТОВ «Октан». Дружина задекларувала доходи від швейцарської компанії, а наприкінці 2025 року сім’я придбала частку в швейцарській OKTAN Sarl. Ці дані відкриті та підтверджують прозорість його фінансової звітності.
Особисте життя, цінності та громадська діяльність
Олег Кулинич одружений, має доньку. Сім’я залишається для нього важливою опорою, хоча публічно про особисте життя він говорить мало — віддає перевагу зосередженню на роботі. Його стиль — це поєднання ділової прагматичності та щирої прив’язаності до рідного регіону. В окрузі його знають як людину, яка не лише приймає закони, а й вирішує конкретні питання: допомагає з ремонтом доріг, підтримує місцеві ініціативи, відкриває дитячі майданчики.
За роки роботи він профінансував установку понад 200 дитячих майданчиків у населених пунктах 147-го округу. Це не передвиборчий піар, а системна робота: безпечний простір для дітей — один із найпростіших і найпомітніших способів покращити якість життя на селі. В умовах воєнного часу Кулинич та його команда продовжують гуманітарні ініціативи, підтримуючи військових і цивільне населення.
Актуальність у 2026 році: виклики та продовження роботи
Станом на 2026 рік Олег Кулинич залишається активним гравцем української політики. Він продовжує представляти інтереси Полтавщини в умовах війни: домагається ремонту інфраструктури, підтримує аграріїв у питаннях логістики та збуту, бере участь у міжнародних контактах. Його досвід — від колгоспного водія до голови впливової депутатської групи — показує, що глибоке знання регіону та вміння домовлятися залишаються цінними якостями навіть у найскладніші часи.
Для тих, хто тільки починає розбиратися в українській політиці, історія Олега Кулинича — гарний приклад того, як мажоритарна система дозволяє людям із реальним досвідом роботи на землі приходити до влади та впливати на правила гри. Його законодавчі ініціативи в земельній сфері вже змінили повсякденність тисяч сімей, а поточна робота над дорогами та агросектором показує, що зв’язок з округом не втрачається навіть після багатьох років у Києві.
Полтавський чорнозем, армійська загартованість, бізнес у 90-ті та три скликання в парламенті — усе це склалося в цілісну постать політика, який продовжує свій шлях, не забуваючи, звідки почав. Розмова про Олега Кулинича — це розмова про те, як особиста історія переплітається з історією країни та регіону, і як одна людина може залишатися корисною своєму округу протягом десятиліть.
