Візити Володимира Зеленського в Запорізьку область розкривають не лише оперативну підтримку військових на одному з найнапруженіших напрямків фронту, а й глибокий зв’язок керівництва країни з людьми, які щодня стикаються з викликами війни. Від перших поїздок у 2022 році, коли регіон переживав гостру фазу вторгнення, до недавнього візиту в листопаді 2025 року на тлі тактичних відходів президент особисто вникає в потреби бійців і мирних жителів. Ці поїздки перетворюють абстрактні рішення на конкретні дії — від постачання дронів до допомоги у відновленні зруйнованих будинків.
Запоріжжя з його багатою козацькою історією та критичною інфраструктурою, включно з найбільшою в Європі атомною станцією, залишається ключовим елементом української оборони на півдні. Візити глави держави допомагають координувати ресурси, впроваджувати інновації на кшталт дронів і роботизованих систем евакуації, а також підтримувати моральний дух у моменти, коли ворог активізує штурми. Тут переплітаються минуле й сучасність: дух вольниці Запорозької Січі на острові Хортиця перегукується з упертістю сучасних захисників, які тримають оріхівський і степногірський напрямки.
Такі поїздки підкреслюють людський аспект лідерства: від вручення нагород у шпиталях і на командних пунктах до уваги до відновлення житла й освіти дітей в укриттях. Вони створюють міст між фронтом і столицею, нагадуючи, що за кожним рішенням стоять реальні люди та їхня стійкість. У 2026 році, коли тривають бої й ухвалюють нові адміністративні рішення, ці візити залишаються живим свідченням присутності держави там, де вона потрібна найбільше.
Історичний і стратегічний контекст Запорізької області
Запорізька область завжди посідала особливе місце в українській історії та географії. Саме тут, на берегах Дніпра та острові Хортиця, зародилася Запорозька Січ — легендарне козацьке державне утворення, символ волі й опору. Сучасне місто Запоріжжя постало пізніше, у XIX столітті, проте регіон зберіг цей дух незалежності. Промисловий гігант з металургійними комбінатами, хімічними підприємствами та Запорізькою атомною електростанцією — найпотужнішою в Європі — став водночас і економічним мотором, і вразливою ціллю.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році область перетворилася на арену запеклих боїв. Російські війська швидко окупували значну частину території — до 60 відсотків за оцінками того періоду, включно з Мелітополем і Бердянськом. Фронт стабілізувався на оріхівському та інших напрямках, але бої не вщухали. Місто Запоріжжя та прилеглі райони страждали від обстрілів, руйнування інфраструктури та постійної загрози. Запорізька АЕС, захоплена російськими силами в перші тижні, додала ядерного виміру конфлікту: регулярні обстріли та пошкодження викликали занепокоєння в міжнародних експертів і місцевих жителів.
Стратегічно Запоріжжя — це не просто лінія фронту. Контроль над областю відкриває або закриває сухопутний коридор до Криму, впливає на логістику південного театру дій і захищає промисловий потенціал, який стане основою післявоєнного відновлення. Для місцевих жителів це ще й дім, де потрібно зберігати нормальне життя: працювати, навчати дітей, відновлювати зруйноване. Саме в такому складному середовищі візити президента набувають особливого значення — вони показують, що центр країни пам’ятає про тих, хто тримає оборону на півдні.
Візит у червні 2022 року: перші кроки підтримки фронту й людей
5 червня 2022 року Володимир Зеленський прибув у Запорізьку область у розпал ранньої фази війни. Російські сили ще активно просувалися, окупувавши значні території. Президент зустрівся з головою обласної військової адміністрації Олександром Старухом, військовим командуванням і керівництвом Національної поліції. Він заслухав доповіді про ситуацію, обговорив нагальні проблеми й особисто оглянув командні пункти та передові позиції українських військ.
Особливу увагу приділили внутрішньо переміщеним особам — тисячам людей, які прибули з Херсонської області та Маріуполя. Багато з них утратили все, але мали цінні навички. Зеленський наголосив, що серед переселенців є кваліфіковані фахівці, здатні зробити внесок у життя регіону. На той час 77 населених пунктів залишалися без електрики, а понад 2700 об’єктів інфраструктури були пошкоджені, хоча майже 700 вже вдалося відновити. Гуманітарні центри працювали на межі можливостей, допомагаючи людям із житлом і роботою.
Цей візит став одним із перших сигналів: президент не залишається в Києві, а їде туди, де вирішується доля країни. Бійці на передовій побачили главу держави в умовах реальної небезпеки, а місцеві влади отримали прямий канал для передачі проблем. Такі поїздки закладали основу для більш системної підтримки — від координації оборони до розв’язання побутових питань, які також впливають на стійкість тилу.
Реконструкція та турбота про мирних жителів: увага до зруйнованого житла
У вересні 2024 року Зеленський знову опинився в Запоріжжі, але цього разу фокус змістився на відновлення мирного життя. Президент оглянув багатоквартирний будинок на одному з проспектів, зруйнований російськими обстрілами ще 2022 року. На той момент уже відновили несучі конструкції та відремонтували 24 квартири. Жителі будинку змогли особисто поговорити з главою держави про свої потреби й плани.
У місті тоді відновлювали одразу 11 частково пошкоджених будинків, на ці роботи виділили 1,5 мільярда гривень. Роботи йшли повним ходом, і президент побачив результати власними очима. Для людей, які пережили обстріли та втрату житла, такий візит означав більше, ніж просто перевірку: це було визнання їхньої стійкості та підтвердження, що держава не залишає їх сам на сам із наслідками війни.
Подібні поїздки показують еволюцію ролі президента: від суто військових питань до комплексної підтримки — і фронту, і тилу. Відновлення житла стає актом опору: кожен відремонтований будинок повертає людям відчуття нормальності та віру в майбутнє.
Листопад 2025 року: на вістрі оборони в складний момент
13 листопада 2025 року Володимир Зеленський приїхав на запорізький напрямок в особливо напружений період. Українські сили незадовго до цього відійшли з кількох населених пунктів через активізацію російських штурмових дій. Візит охопив позиції 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, яка обороняла район Степногірська, та командний пункт 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» на оріхівському напрямку в складі 17-го корпусу.
Із командиром 128-ї бригади Ігорем Бурдейним обговорили бойові дії, спроби противника обходити українські укріплення з використанням особливостей місцевості, а також програми закупівлі дронів за власні кошти бригад і через «Армію дронів. Бонус». Окремо говорили про дрони «Вампір». Президент запевнив, що всі порушені питання опрацюють і вирішать.
На оріхівському напрямку з командиром 65-ї бригади Володимиром Поліщуком і командирами батальйонів йшлося про комплектування особовим складом, озброєнням і технікою, включно з легкоброньованою технікою, системами радіоелектронної боротьби та розвитком безпілотних підрозділів. Особливо виділили позитивний досвід застосування наземних роботизованих комплексів для евакуації поранених — технологій, які реально рятують життя під вогнем.
Зеленський особисто вручив почесні нагороди воїнам обох бригад. Він також відвідав поранених бійців в одному з регіональних шпиталів і нагородив їх там. В одному з звернень президент сказав: «Ми говорили з командирами і зробимо все, щоб зміцнити вас. Ми знаємо про виклики, з якими ви стикаєтеся, вони переважно однакові на всіх напрямках». Крім того, він зустрівся зі школярами в укритті-школі та зазначив, що в регіоні вже працюють 13 таких шкіл-укриттів, а ще 11 планують відкрити до кінця року — щоб діти могли навчатися в дві зміни й зберігати звичний ритм життя.
Цей візит відбувся на тлі реальних втрат позицій, але саме тоді президент зміг безпосередньо почути, що потрібно бійцям, і пообіцяти конкретну допомогу. Такі моменти стають точками опори для тих, хто тримає оборону день за днем.
Людський фактор та емоційний вплив візитів
Коли президент з’являється на командному пункті чи в шпиталі, це не просто протокольний захід. Для бійця, який щойно повернувся з бою або лежить з пораненнями, особиста зустріч із главою держави й вручення нагороди з його рук — потужний емоційний заряд. Це визнання: «Ти не один, твоя служба важлива, про тебе пам’ятають». В умовах, коли кожен день приносить нові виклики, така підтримка допомагає зберігати мотивацію та віру в спільну справу.
Для місцевих жителів і переселенців візити президента стають сигналом, що їхні проблеми бачать і розв’язують на найвищому рівні. Обговорення працевлаштування ВПО у 2022 році або огляд відновленого будинку в 2024-му — це не абстрактні цифри, а реальні долі людей, які втратили домівки й роботу, проте продовжують жити й працювати. Діти в школах-укриттях, які можуть навчатися попри обстріли, теж відчувають турботу.
У Запоріжжі, де історія козацької вольниці переплітається з сучасними реаліями, ці візити набувають майже символічного відтінку. Президент, ризикуючи, приїздить до тих, хто ризикує щодня, — це продовження тієї самої традиції, коли отаман був поруч зі своїми козаками. Такі моменти зміцнюють не лише фронт, а й загальне відчуття єдності нації.
Ядерна загроза, виклики безпеки та щоденна стійкість
Окремою темою залишається Запорізька атомна електростанція. З перших днів окупації вона перебуває під контролем російських сил, а регулярні обстріли та пошкодження інфраструктури створюють постійний ризик. Міжнародні спостерігачі, включно з МАГАТЕ, неодноразово відзначали небезпеку ситуації. Зеленський та українська сторона регулярно порушують це питання, наголошуючи на неприпустимості використання атомної станції як інструменту тиску.
Візити президента в регіон опосередковано пов’язані й із цією проблемою: зміцнення оборони навколо критично важливих об’єктів, увага до енергетики та інфраструктури допомагають зменшувати вразливість. Водночас із військовими питаннями обговорюють гуманітарні — евакуацію цивільних, допомогу пораненим, підтримку тих, хто залишається в прифронтових районах. Стійкість запоріжців проявляється в дрібницях: люди продовжують працювати на підприємствах, відновлюють домівки, забезпечують тил для армії.
Актуальна ситуація на 2026 рік і жива нитка підтримки
Станом на липень 2026 року Запорізька область продовжує залишатися зоною активних бойових дій. У червні 2026 року указом президента створили Воздвижевську сільську військову адміністрацію в Пологівському районі — крок, який показує, що навіть у складних умовах держава продовжує вибудовувати управлінські структури для захисту інтересів жителів.
Візити на кшталт листопадового 2025 року дають практичні результати: масштабування програм дронів, впровадження роботизованих систем евакуації, увага до укомплектованості частин і радіоелектронної боротьби. Ці технології змінюють характер війни, роблячи оборону ефективнішою та зменшуючи втрати серед особового складу.
Запоріжжя залишається символом того, як регіон з багатою історією опору зустрічає сучасні виклики. Візити президента — це не разові акції, а частина постійної роботи з підтримки тих, хто стоїть на передовій південного напрямку. Вони нагадують: навіть у найважчі моменти зв’язок між столицею та фронтом залишається живим, а рішення ухвалюють з урахуванням реальних голосів бійців і жителів. Ця нитка підтримки продовжується, і саме вона допомагає Україні тримати оборону та дивитися вперед.
