Андрій Новак уже понад двадцять років залишається одним із найпослідовніших і незалежних голосів в українській економічній думці. Кандидат економічних наук, автор книги «Як підняти українську економіку», голова Комітету економістів України — він пройшов шлях від маленького містечка Коломия до радника прем’єр-міністрів і публічного аналітика, чиї прогнози та поради обговорюють тисячі людей.
Його головна праця — Трифункціональна економічна модель — пропонує дивитися на економіку не як на набір випадкових реформ, а як на живу систему з трьох взаємопов’язаних функцій: виробництва матеріальних благ, їх реалізації та розподілу результатів. У центрі — пріоритет реального сектору, вертикально інтегрованих українських корпорацій і синхронізації податково-бюджетної та грошово-кредитної політики. Ці ідеї, уперше детально викладені у 2006 році, сьогодні звучать особливо актуально на тлі війни, руйнування виробничих потужностей і завдань післявоєнного відновлення.
У 2026 році Новак активно коментує поточні події: прогнозує структурний крах російської економіки під тягарем військових витрат і санкцій, дає практичні рекомендації українцям щодо збереження заощаджень в умовах інфляції та девальвації. Його підхід поєднує глибокий академічний фундамент із розумінням реального життя — від роботи в оборонній сфері та на телебаченні до аналізу глобальних тенденцій. Для новачків це можливість розібратися в макроекономіці простими аналогіями, для досвідчених читачів — матеріал для роздумів про те, чому багато реформ буксують і як вибудувати ефективнішу систему.
Ранні роки Андрія Новака в Коломиї: корені системного мислення
24 січня 1973 року в Коломиї Івано-Франківської області в родині економіста Яреми Володимировича Новака та педагога Софії Іванівни народився хлопчик, якому судилося стати автором однієї з найцілісніших концепцій розвитку української економіки. Батько керував коледжем «Право і бізнес», мати викладала в музичному училищі. Таке середовище — поєднання практичного економічного погляду та творчої дисципліни — визначило тон його майбутньої діяльності.
У 1988–1992 роках Андрій з відзнакою закінчив Коломийський технікум механічної обробки деревини. Це не просто технічна освіта: робота з матеріалом, розуміння виробничих ланцюжків і реального створення цінності заклали основу для головного тезису його моделі — виробництва матеріальних благ як фундаментальної функції економіки. У ті роки, коли Радянський Союз уже тріщав по швах, а в 1990-ті країну захлеснула гіперінфляція, молодий чоловік бачив, як зупиняються заводи, як зникають навички й як швидко руйнується те, що здавалося незрушним.
Переїзд до Києва на початку 1990-х і вступ до Європейського університету збіглися з найважчим періодом незалежності. Саме тоді сформувалося переконання: Україна багата ресурсами, землею, людьми та географічним розташуванням, але без системного підходу до виробництва, реалізації та розподілу цей потенціал залишається нереалізованим. Практичні навички з технікуму та спостереження за економічним хаосом згодом перетворилися на вимогу вертикально інтегрованих корпорацій, які контролюють весь ланцюжок — від сировини до готової продукції високого ступеня переробки.
Освіта Андрія Новака: канадський досвід і науковий фундамент
У 1993 році Новак закінчив бізнес-школу Університету Західного Онтаріо в Канаді за програмою «Вчися працюючи». Це був рідкісний для того часу шанс побачити зсередини, як працюють ефективні корпоративні структури, маркетинг і ринкові механізми в умовах стабільних інституцій. Канадський досвід контрастував з українською реальністю 1990-х і став важливим поштовхом для майбутніх ідей.
У 1997–2001 роках він навчався в аспірантурі Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України. У 2002 році захистив кандидатську дисертацію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на тему «Взаємозв’язок податково-бюджетних і грошово-кредитних важелів у політиці економічного зростання України». Уже тут простежується ключовий мотив усієї його роботи: фіскальна та монетарна політика мають працювати синхронно, а не тягнути економіку в різні боки. Нескоординованість цих важелів — одна з головних причин, чому зростання залишається нестійким.
Пізніше, у 2011 році, він став проректором Європейського університету. Освітній шлях Новака — це не просто дипломи, а послідовне накопичення знань про те, як реальна економіка відрізняється від теоретичних моделей, які часто застосовують без урахування національної специфіки.
Кар’єрний шлях: від телебачення та оборони до радника прем’єрів
Після технікуму та університету Новак працював техніком-конструктором, торговельним представником в АОЗТ «Стандарт-95», а потім чотири роки — комерційним агентом телепрограм на всеукраїнських каналах («Бар “Чорний кіт”», «Вибране», «Саме те»). Робота в медіа дала розуміння, як формується громадська думка і чому економічні ідеї потрібно вміти доносити простою мовою.
У 2002 році він очолив фінансове управління державного підприємства «Укроборонпостачальник» Міністерства оборони — занурився в специфіку оборонно-промислового комплексу, державні закупівлі та ризики корупції в цій сфері. Пізніше працював помічником народного депутата і консультантом комітетів Верховної Ради, начальником відділу зв’язків із громадськістю в компанії «Оболонь».
У 2005–2006 роках Новак став радником двох прем’єр-міністрів України. Це був період, коли економіка ще оговтувалася від попередніх криз, а політична нестабільність часто заважала довгостроковим рішенням. Досвід роботи на стику бізнесу, держави та медіа дозволив йому побачити, чому хороші ідеї часто тонуть у бюрократії та популізмі.
У 2006 році він очолив Економічну раду Всеукраїнського громадського об’єднання «Успішна Україна». Різноманітний бекграунд — від реального виробництва й фінансів до політичного консультування — став основою для цілісного погляду на економіку як на систему, де всі частини мають працювати узгоджено.
Книга «Як підняти українську економіку» та Трифункціональна модель
У 2006 році вийшла книга Андрія Новака «Як підняти українську економіку» (перевидання — 2007 і 2011 роки). У ній він запропонував Трифункціональну економічну модель України — оригінальну концепцію, де економіку розглядають як єдиний організм із трьома взаємозалежними функціями.
Перша й головна — функція виробництва матеріальних благ і послуг. Саме вона запускає економічний цикл і визначає рівень розвитку країни. Новак підкреслює необхідність створення великих і середніх українських корпорацій з вертикальною інтеграцією — від видобутку чи вирощування сировини до випуску готової продукції високого ступеня переробки. Такий підхід дозволяє не експортувати сировину за низькими цінами, а створювати додану вартість усередині країни. У моделі виробництво — це «двигун», без якого інші функції втрачають сенс.
Друга функція — реалізація (продаж) виробленого. В пострадянський період Україна надто захопилася імпортом і продажами, послабивши власних виробників. Новак пропонує національну маркетингову політику агресивного характеру — «маркетингову атаку», яка включає дослідження ринку, брендинг, рекламу, PR і пов’язує українські товари з національною культурою, спортом та мистецтвом. Мета — повернути внутрішній ринок і впевнено вийти на зовнішні.
Третя функція — розподіл результатів продажу. Тут ключову роль відіграє держава: забезпечення економічної безпеки, фінансова стабільність, раціональне оподаткування та бюджетування. Новак наполягає на синхронізації податково-бюджетних і грошово-кредитних інструментів. Він пропонує запровадити «регуляторний формуляр» — механізм систематизації розподільчих функцій, який мінімізує політичне втручання. В ідеалі такий механізм може бути закріплений в Економічній конституції з фіксованими параметрами.
Модель включає вісім умов високої ефективності: посилення економічної безпеки, розвиток ринків, стимулююча фіскальна політика, оптимізація монетарних інструментів, їх координація, корпоратизація, національна маркетингова програма та регуляторна рамка. На відміну від популярних тоді структурних реформ, які часто зводилися до перетасовування секторів, Новак робить акцент на організаційно-регуляторних змінах і підвищенні ефективності взаємодії всіх частин системи.
Сьогодні ці ідеї особливо цінні: після руйнувань 2022–2025 років відновлення виробництва потребує саме вертикально інтегрованих ланцюжків, розумного маркетингу українських брендів у Європі та чіткої координації фіскальної й монетарної політики, щоб кошти на відновлення працювали на зростання, а не розчинялися в популізмі чи корупції.
Політична активність і незалежний голос
У 2002 році Новак балотувався в народні депутати по одномандатному округу № 87 як самовисуванець. У 2012 році його обрали головою Української партії, однак уже в квітні 2013-го він припинив членство. У лютому 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала його кандидатом у президенти України від партії «Патріот». Хоча рейтинг був невисоким, сам факт участі показав готовність брати відповідальність за системні пропозиції.
З 2010 року він очолює Комітет економістів України — платформу для незалежної експертної оцінки. На відміну від багатьох колег, тісно пов’язаних із владою чи великим бізнесом, Новак зберігає репутацію людини, яка каже те, що думає, спираючись на власні розрахунки та багаторічний досвід.
Андрій Новак у 2026 році: прогнози та практичні поради
У 2026 році Новак залишається активним публічним експертом. В інтерв’ю та відео на каналах на кшталт «Комерсант Український» він аналізує стан російської економіки: структурну кризу, спричинену надмірними військовими витратами, санкціями та внутрішніми дисбалансами. За його оцінками, здатність Росії «воювати вічно» обмежена 2025–2026 роками, а продаж золотовалютних резервів — ознака наближення серйозних проблем.
Для українців він дає конкретні рекомендації щодо заощаджень. Якщо мета — просто зберегти кошти, краще тримати їх в іноземній валюті (готівкою чи на банківських рахунках) або в гривні, але обов’язково на депозиті в надійному банку. Зберігання гривні «під подушкою» призводить до втрати купівельної спроможності через інфляцію. Для захисту від інфляції він рекомендує банківські депозити або ОВГЗ (облігації внутрішніх державних позик), оскільки вони приносять відсотки, частково чи повністю компенсуючи інфляційні втрати. Іноземна валюта добре працює проти девальвації гривні. Криптовалюта в його коментарях зазвичай розглядається як ризикованіший інструмент.
Україну Новак називає дуже багатою країною — за ресурсами, людським капіталом і потенціалом. Головне, на його думку, — не розгубити цей потенціал через нескоординовану політику.
Що взяти з ідей Андрія Новака сьогодні
Ідеї Новака корисні і новачкам, і тим, хто глибоко занурений в економіку.
- Пріоритет виробництва. Будь-яка стратегія відновлення має починатися з реального сектору: підтримки й створення підприємств, які виробляють товари з високою доданою вартістю, а не лише сировину чи послуги.
- Синхронізація політики. Податки, бюджетні видатки, відсоткові ставки та грошова маса мають працювати в одному напрямку — на стимулювання зростання, а не створювати суперечності.
- Корпоратизація та вертикальна інтеграція. Створення українських корпорацій, які контролюють повний ланцюжок, допомагає утримувати додану вартість усередині країни й конкурувати на глобальних ринках.
- Національний маркетинг. Українські товари й послуги потребують сильного брендингу, пов’язаного з культурою та якістю, щоб успішно повертати внутрішній ринок і виходити за кордон.
- Регуляторна стабільність. Механізми, які знижують політичне втручання в економічні правила, допомагають бізнесу планувати на роки вперед.
Для звичайної людини це означає більш усвідомлене ставлення до новин: коли чуєш про податкові зміни чи монетарні рішення Національного банку, варто запитувати — наскільки ці кроки узгоджені й чи працюють вони на виробництво та довгострокове зростання.
Ідеї Андрія Новака — не готова інструкція на всі випадки, а потужна рамка для мислення. У 2026 році, коли Україна продовжує боротися за своє майбутнє, його акцент на реальному виробництві, ефективній реалізації та справедливому розподілі залишається одним із найчесніших і практичних орієнтирів. Розмова про це триває — у коментарях експертів, у рішеннях політиків і в повсякденних виборах кожного, хто хоче бачити країну не просто такою, що виживає, а такою, що створює справжні цінності.
