Білий фосфор у снарядах спалахує сліпучим світлом, залишаючи після себе випалену землю, тяжкі опіки та густий токсичний дим. В умовах повномасштабної війни в Україні ця речовина стала одним із символів жорстокості сучасних бойових дій, де лінії фронту пролягають через міста й села. Фосфорні боєприпаси, офіційно призначені для створення димових завіс і освітлення, на практиці перетворюються на інструмент, що спричиняє невибіркові страждання.
Українські джерела та міжнародні спостерігачі фіксують неодноразові випадки їх застосування російськими силами з перших тижнів вторгнення. Російська сторона, своєю чергою, регулярно звинувачує ЗСУ в використанні подібних засобів, однак ці твердження часто залишаються без переконливих незалежних підтверджень і сприймаються як частина інформаційної кампанії. До 2026 року тема не втратила актуальності: продовжують з’являтися повідомлення про модифіковані дрони з фосфорною начинкою та обстріли позицій.
Фосфорні снаряди в Україні порушують складні питання міжнародного гуманітарного права, медичних наслідків та етики війни. Вони демонструють, як зброя, не заборонена повністю, може завдавати надмірної шкоди цивільним і військовим, коли її застосовують у населених районах.
Що таке фосфорні боєприпаси і як вони працюють
Білий фосфор (WP) — це воскоподібна речовина, яка самозаймається при контакті з киснем повітря. У боєприпасах вона слугує для генерації густого білого диму, освітлення поля бою або створення запалювального ефекту. Температура горіння сягає 800–1300°C, частинки продовжують тліти, поки не вичерпається речовина або доступ кисню.
Снаряди з фосфором бувають різних типів: артилерійські, мінометні, ракетні для РСЗВ, авіаційні бомби. Під час розриву вони розкидають палаючі грудки, які прилипають до поверхонь, проникають у тканини й спричиняють глибокі опіки. Дим містить оксиди фосфору, які при контакті з вологою утворюють фосфорні кислоти, що подразнюють дихальні шляхи та очі.
У військовій практиці такі боєприпаси цінують за здатність швидко створювати димові завіси, які приховують маневри військ. Однак у реальних боях, особливо в урбанізованій місцевості, їхній ефект стає набагато руйнівнішим. Палаючий фосфор важко загасити водою — вона може навіть посилити реакцію. Спеціальні засоби, на кшталт мідного купоросу або ізоляції від повітря, потрібні для нейтралізації.
Історичний контекст і правова основа
Запалювальна зброя з фосфором використовувалася в різних конфліктах XX–XXI століть, від Першої світової до операцій в Іраку та Сирії. В Україні звинувачення в її застосуванні лунали ще з 2014 року, але повномасштабне вторгнення 2022-го вивело проблему на новий рівень.
Протокол III до Конвенції про конкретні види звичайної зброї (CCW 1980 року) визначає обмеження на запалювальну зброю. Забороняється атакувати цивільне населення або об’єкти такими засобами, а також використовувати їх у районах скупчення цивільних, якщо військова ціль не відокремлена чітко. Повітряні атаки із запалювальними боєприпасами в населених пунктах особливо обмежені.
Багато країн, включно з Росією та Україною, приєдналися до конвенції. Однак тлумачення відрізняються: димові та освітлювальні варіанти часто вважають допустимими, якщо первинна мета — не підпал. На практиці межа тонка, і порушення фіксують обидві сторони конфлікту. Україна наголошує на дотриманні норм, тоді як численні відео та свідчення вказують на систематичне використання Росією поблизу житлових зон.
Застосування у війні: хронологія та приклади
З березня 2022 року українські офіційні особи та військові повідомляли про фосфорні обстріли в різних регіонах. У Попасній Луганської області в березні російські війська застосували їх по місту, спричинивши масштабні пожежі. Аналогічні інциденти фіксували в Мар’їнці, Красногорівці, під Харковом у Малій Рогані.
У боях за Маріуполь і «Азовсталь» з’явилися кадри «світлових дощів», які експерти пов’язували з фосфором або подібними запалювальними засобами. Обстріли Авдіївки, Бахмута та інших гарячих точок супроводжувалися повідомленнями про пожежі та характерний білий дим. До 2025–2026 років з’явилися дані про дрони «Молния» з жовтим фосфором, витягнутим із димових мін, — це дозволило наносити точкові удари по траншеях.
Російські джерела публікують зворотні звинувачення: нібито ЗСУ застосовували фосфор проти їхніх позицій. Однак Центр протидії дезінформації та незалежні розслідування часто кваліфікують такі матеріали як фейки, позбавлені доказів. Україна неодноразово заперечувала наявність в арсеналі наступальних фосфорних боєприпасів, зосередившись на димових та освітлювальних.
Таблиця порівняння характеристик фосфорних боєприпасів (приблизна, на основі відкритих даних)
| Параметр | Димовий/освітлювальний варіант | Запалювальний ефект | Ризики для цивільних |
|---|---|---|---|
| Основна мета | Маскування, підсвітка | Підпал об’єктів, спричинення опіків | Високі в містах |
| Температура горіння | 800–1200°C | До 1300°C, глибоке проникнення | Пожежі, токсини |
| Дальність ураження | Широка площа диму | Локальні осередки + розліт частинок | Невибірковий |
| Гасіння | Складне, потребує ізоляції | Дуже складне, частинки тліють | Довгострокові пожежі |
Дані базуються на матеріалах військових оглядів та медичних джерел (наприклад, WHO, українські наукові публікації).
Медичні наслідки та допомога постраждалим
Опіки від білого фосфору — одні з наймучительніших. Частинки в’їдаються в шкіру, продовжують горіти всередині тканин, спричиняючи некроз. Характерний запах часнику, жовтуватий наліт і дим допомагають розпізнати. Системне отруєння вражає печінку, нирки, серце та нервову систему; навіть 10% поверхні тіла може бути смертельним.
Перша допомога критично важлива: негайно видалити видимі частинки (краще пінцетом під водою або фізрозчином), рясно промивати прохолодною водою. Не використовувати звичайну воду у великих об’ємах без контролю, щоб не активувати реакцію. Медики рекомендують 2% розчин бікарбонату натрію або спеціальні пасти. У лікарнях — хірургічна обробка, видалення некрозу, підтримка органів.
В українських реаліях військові медики розробили протоколи (наказ МОЗ №506 від 2022 року), що враховують комбіновані травми. Постраждалі часто потребують тривалої реабілітації: психологічної допомоги, лікування рубців і наслідків інтоксикації. Історії тих, хто вижив, із прифронтових зон сповнені болю — люди втрачають зір, рухливість, переживають кошмари від запаху горілого тіла.
Екологічні та довгострокові наслідки
Фосфор забруднює ґрунт і воду, порушуючи екосистеми. У районах інтенсивних боїв, таких як Донбас, це додається до загальної шкоди від вибухів і хімії. Відновлення земель триватиме роки, а токсини можуть накопичуватися в харчовому ланцюгу.
Війна посилює вразливість: фермерські поля, ліси та річки страждають від пожеж. Це не лише військова тактика, а й удар по майбутньому відновленню країни.
Чому тема залишається гострою в 2026 році
До середини 2026-го фосфорні засоби еволюціонували — від класичних снарядів до дронових доставок. Це ускладнює контроль і посилює психологічний тиск на солдатів. Пропозиції про постачання Україні (наприклад, від Пентагона для димових цілей) відхилялися через ризики ескалації та репутацію.
Для звичайних людей це нагадування: війна — це не лише лінії фронту, а й щоденна загроза для тих, хто живе поруч. Громадянська оборона, знання ознак застосування та базові навички першої допомоги можуть врятувати життя.
Фосфорні снаряди в контексті України — це історія про баланс між військовою необхідністю та гуманністю. Поки конфлікт триває, такі засоби нагадуватимуть про ціну кожного рішення на полі бою. Документування фактів, медична допомога та тиск за дотримання конвенцій залишаються ключовими кроками до зменшення страждань.
