У супермоделі Наомі Кемпбелл двоє дітей — донька, яка з’явилася на світ у травні 2021 року, і син, народжений у червні 2023-го. Обидві дитини з’явилися завдяки сурогатному материнству, імена та обличчя малюків ретельно приховані від публіки. Наомі, яка стала мамою після 50 років, відкрито каже, що діти — її абсолютний пріоритет, а материнство змінило її погляд на світ і додало «м’якої сили».
Вона залишається матір’ю-одиначкою, ніколи не шукала батька для своїх малюків і підкреслює, що сама виросла без батька. Сьогодні 56-річна зірка поєднує кар’єру з турботою про дітей, ділячись рідкісними кадрами зі спини та зізнаючись, що кожен день із ними — це урок і щастя.
Коли Наомі Кемпбелл у травні 2021 року вперше опублікувала знімок крихітних ніжок новонародженої, світ моди завмер. Супермодель, яка десятиліттями панувала на подіумах і обкладинках, раптом відкрила двері в зовсім інше життя. Їй був п’ятдесят один рік. Жодних натяків, жодних чуток заздалегідь. Лише тиха радість і підпис: «Прекрасне маленьке благословення обрало мене своєю матір’ю».
Відтоді минуло вже п’ять років. У Наомі двоє дітей. Доньці майже п’ять, синові — близько трьох. Імена вона так і не назвала. Обличчя майже ніколи не показує. А от емоції — відкрито й тепло. «Мої малюки — це все для мене. Вони змушують мене боятися за майбутнє», — зізналася вона в інтерв’ю The Times. Ці слова звучать особливо сильно, коли розумієш, який шлях пройшла жінка, що виросла без батька і все життя будувала себе сама.
Як Наомі стала мамою: сурогатне материнство після 50
У лютому 2022 року на обкладинці British Vogue з’явилася Наомі з дев’ятимісячною донькою на руках. Фотограф Стівен Мейзел спіймав момент, коли модель притискає малятко до грудей. В інтерв’ю вона чітко сказала: «Вона не була усиновлена. Це моя дитина». Тоді ще ходили розмови про усиновлення. Пізніше, у 2024 році, Наомі прямо підтвердила: обидві дитини з’явилися на світ завдяки сурогатній матері.
Вона ніколи не приховувала, що довго думала про материнство. Ще в 2016-му казала, що хоче дітей, але не знає, як саме. «Якщо не буде чоловіка, я зроблю це сама. Я не боюся». І зробила. Спочатку донька в 2021-му, потім син у 2023-му. «Ніколи не пізно стати матір’ю», — написала вона, оголошуючи про другу дитину. Ці слова досі цитують жінки, які бояться проґавити момент.
Сурогатне материнство для Наомі стало усвідомленим вибором. Вона не шукала партнера спеціально для цього. «Я ніколи не шукала батька для своїх дітей. Я щаслива мати-одиначка доньки матері-одиначки», — підкреслила вона. Її власна мама, танцівниця Валері Морріс, виховала Наомі сама. Батько пішов ще до народження. Наомі ніколи його не бачила і поважає рішення матері. Цей досвід, схоже, сильно вплинув на те, як вона будує свою сім’ю.
Життя з двома дітьми: рідкісні кадри та сувора приватність
Наомі захищає дітей із тією ж завзятістю, з якою колись захищала свою кар’єру. Обличчя майже завжди закриті сердечками або зняті зі спини. Імена невідомі навіть найближчим колам публіки. Коли вона викладає фото, це подія. У травні 2025-го сім’я стрибала по хвилях на пляжі. Наомі в білій майці та джинсових шортах тримала доньку на руках і вела сина за руку. «Стрибаю через сім радісних хвиль зі своїми двома малюками-любов’ю — моїми серцебиттями, моїми вічними ангелами. Усе, що я є, я є заради вас», — підписала вона.
Влітку того ж року — прогулянка в лісі. Обіймають дерево. Діти в білих вбраннях у горошок. Знову спини. «У лісі, обіймаючи дерева — в оточенні моїх серцебиттів, моїх благословень, моїх дітей». Взимку 2025-го — лижний відпочинок. Червоні картаті піжами, санки, снігові ангели. «Час летить так швидко». Ці короткі підписи говорять більше, ніж будь-які інтерв’ю.
Діти подорожують із мамою. Донька вже була в Африці та на Близькому Сході. «Вона котиться зі мною», — сміється Наомі. Але на короткі зйомки з Нью-Йорка до Лондона їх не бере. «Це занадто багато». Натомість на концерт Бейонсе доньку взяла. «Вона була повністю зачарована». Маленькі деталі складаються в картину турботливої, але дуже сучасної мами.
Що материнство змінило в Наомі
Наомі зізнається, що діти зробили її ще більш захисною. «Я і раніше була досить захисною, але тепер це інша сила — м’яка сила, яка з’являється, коли ти повністю відповідаєш за двох маленьких істот». Кожен день вони чогось навчають. Донька вже каже «мама, приватність», коли йде в туалет. Наомі регоче: «Звідки вона це взяла?»
Вона каже молодим жінкам, які вагаються через гроші: «Ви передумаєте. Ви захочете бути мамою. Моя мама нічого не мала і впоралася. Це того варте. Це неймовірно». Сама вона тепер боїться за майбутнє дітей. Хоче, щоб світ був кращим. І ставить їх на сто десять відсотків у пріоритет. «Я повинна бути поруч, коли вони підуть у перший клас».
Про моделювання для доньки Наомі налаштована обережно. Сама вона почала в п’ятнадцять. «Не впевнена, що дозволила б їй почати в п’ятнадцять. Це безжальний світ». Поки діти маленькі, вона просто насолоджується. «Це найбільша радість. Найбільше благословення — мати ці дві невинні, прекрасні душі й бути їхньою матір’ю. Я вчуся щодня. Вони хороші діти».
Сім’я без батька: вибір і спадщина
Наомі виросла без батька і не шукає його для своїх дітей. Вона щаслива в ролі матері-одиначки. Її мама була танцівницею, сама підіймала доньку і сина від другого шлюбу. Наомі часто згадує, як мама «зробила так, щоб усе працювало». Тепер вона повторює цей шлях, тільки вже з ресурсами та досвідом.
У її житті були й залишаються сильні чоловічі постаті — дизайнер Аззедін Алайя, якого вона називала «папа», Квінсі Джонс, Кріс Блеквелл. Але для власних дітей вона обрала інший сценарій. Жодних публічних батьків, жодних спекуляцій. Лише вона і двоє малюків, яких називає «мої серцебиття».
До 2026 року Наомі Кемпбелл — це вже не лише легенда подіуму. Це жінка, яка в п’ятдесят із лишком років створила сім’ю на своїх умовах. Двоє дітей, сурогатне материнство, жорстка приватність і величезна ніжність у рідкісних кадрах. Вона продовжує працювати, подорожувати, з’являтися на заходах, але тепер завжди з оглядкою на шкільний день, на першу прогулянку, на те, як швидко ростуть «маленькі ангели».
Її історія звучить особливо актуально у світі, де материнство після сорока і п’ятдесяти перестає бути рідкістю. Наомі довела: вік — не вирок. Вибір — завжди за тобою. А любов до дітей може прийти саме тоді, коли ти до неї готова. Навіть якщо весь світ чекає, що ти будеш лише ходити подіумом.
