Рязанський НПЗ, офіційно відомий як АТ «Рязанська нафтопереробна компанія», залишається одним із ключових підприємств паливної галузі Центральної Росії. Завод з проектною потужністю 18,8 млн тонн нафти на рік забезпечує значну частку бензину, дизельного пального та авіаційного гасу для Московського регіону та сусідніх областей.
Підприємство, що входить до структури «Роснафти», пройшло шлях від радянської комсомольської будови до сучасного комплексу з глибокою переробкою. Незважаючи на періодичні зупинки через зовнішні впливи у 2025–2026 роках, воно продовжує відігравати стратегічну роль у постачанні пального та підтриманні регіональної економіки.
Сьогодні Рязанський НПЗ поєднує потужний технологічний потенціал із постійною модернізацією, випускаючи продукцію екологічного класу К5 і зберігаючи статус найбільшого переробника в Центральному федеральному окрузі.
Як народжувався гігант на берегах Оки
Будівництво майбутнього заводу стартувало 1954 року за рішенням союзного уряду. Майданчик обрали на південній околиці Рязані, де формувався новий промисловий вузол. Робота йшла в темпі справжньої всесоюзної будови: сюди їхала молодь з усього Союзу, а поруч виростали житлові квартали, палац культури нафтовиків і навіть окрема трамвайна лінія.
19 жовтня 1960 року з установки АВТ-1 отримали перший автомобільний бензин. Цей день досі вважають днем народження підприємства. Уже за рік запрацювали установки термічного крекінгу, а до середини шістдесятих з’явилися перші в країні великі блоки каталітичного риформінгу. Завод швидко обростав інфраструктурою: очисні споруди на річці Листв’янці, водозабір з Оки, власний каталізаторний цех.
У радянські роки підприємство росло майже безперервно. До кінця сімдесятих тут діяли чотири атмосферно-вакуумні трубчатки, блоки полімеризації, гідроочищення та виробництва сірки. Робочі місця створювали тисячами, а сам завод став градоутворювальним для південної частини Рязані.
Від приватизації до входження в «Роснафть»
Після 1991 року завод, як і більшість великих підприємств, пережив непростий період. 1993 року його акціонували, потім він увійшов до складу ТНК, а пізніше — ТНК-BP. Саме в ці роки розпочалася серйозна технічна реконструкція: у 1999–2001 роках модернізували каталітичний крекінг, у 2005-му запустили комплекс гідроочищення вакуумного газойлю.
У березні 2013 року контроль повністю перейшов до «Роснафти». Відтоді підприємство носить офіційну назву АТ «Рязанська нафтопереробна компанія». Інвестиції спрямували на підвищення глибини переробки, перехід на стандарти Євро-5 та зменшення викидів. З’явилися нові установки ізомеризації, короткоциклової адсорбції водню та вакуумний блок ЕЛОУ-АТ-6.
Потужності та технологічний кістяк заводу
Проектна потужність Рязанського НПЗ становить 18,8 млн тонн нафти на рік. Фактичне завантаження останніми роками нижче: 2024 року підприємство переробило 13,1 млн тонн сировини, що відповідало майже 5 % загальноросійської переробки.
Технологічна схема включає п’ять установок первинної переробки, чотири блоки каталітичного риформінгу, дві установки гідроочищення дизельного пального, установку гідроочищення авіаційного гасу, ізомеризацію, сірчанокислотне алкілування, каталітичний крекінг і вісбрекінг. Сировина надходить магістральним нафтопроводом, готова продукція відправляється залізничним, трубопровідним та автомобільним транспортом.
Глибина переробки на підприємстві історично тримається на рівні близько 70 %, а вихід світлих нафтопродуктів перевищує 57 %. Це дозволяє заводу залишатися конкурентоспроможним навіть при коливаннях якості сирої нафти.
| Установка / процес | Призначення | Особливості |
|---|---|---|
| ЕЛОУ-АТ (5 блоків) | Первинна перегонка | Основний обсяг переробки |
| Каталітичний крекінг | Отримання високооктанових компонентів | Ключовий для бензинового пулу |
| Гідроочищення дизеля (2 блоки) | Зниження вмісту сірки до рівня К5 | Євро-5 і вище |
| Ізомеризація | Підвищення октанового числа | Низькотемпературний процес |
Дані щодо установок наведено на основі відкритих матеріалів сайту rosneft.ru та галузевих оглядів.
Що виробляє завод сьогодні
Асортимент Рязанського НПЗ охоплює практично всі основні види моторних палив і низку спеціальних продуктів. Головні позиції — автомобільні бензини АІ-92, АІ-95 та АІ-98, дизельне пальне екологічного класу К5, авіаційний гас ТС-1, дорожні та будівельні бітуми, котельні палива й зріджені вуглеводневі гази.
- Бензини АІ-92 та АІ-95 становлять основу постачань на АЗС Московського регіону та Центральної Росії. Висока якість досягається завдяки сучасним блокам риформінгу та ізомеризації.
- Дизельне пальне з вмістом сірки не більше 10 ppm повністю відповідає вимогам Євро-5 і використовується як у цивільному, так і в спеціальному транспорті.
- Авіаційний гас проходить суворий контроль і має сертифікацію, що дозволяє постачати його авіакомпаніям.
- Бітуми затребувані дорожниками та будівельниками: завод випускає як дорожні, так і покрівельні марки.
У нашій практиці роботи з галузевими даними ми неодноразово відзначали, що саме рязанська продукція часто закриває пікові потреби столичного регіону в літній сезон, коли попит на бензин різко зростає.
Екологія та постійна модернізація
З початку двохтисячних років завод послідовно зменшує вплив на довкілля. Впроваджено системи гідроочищення, вловлювання сірки, біологічного очищення стоків. Очисні споруди, збудовані ще 1963 року, неодноразово реконструювалися й сьогодні приймають стоки не лише підприємства, а й частини міста.
Підприємство сертифіковано за стандартами ISO 9001, ISO 14001, ISO 50001 та OHSAS 18001. У програмі модернізації — будівництво установки гідроочищення бензину каталітичного крекінгу, комплексу виробництва МТБЕ та ТАМЕ, а також гідрокрекінгу вакуумного газойлю. Ці проєкти мають підвищити вихід світлих продуктів і ще більше скоротити викиди.
За останні роки завод неодноразово ставав лауреатом екологічних конкурсів, що підтверджує реальні, а не декларативні зусилля зі зменшення навантаження на атмосферу та водні об’єкти Рязані.
Виклики 2025–2026 років
З весни 2023 року підприємство неодноразово ставало ціллю атак безпілотників. Найсерйозніші наслідки мали удари в жовтні–листопаді 2025 року та в травні 2026 року. Після листопадових подій основна установка первинної переробки, що давала майже половину потужності, була зупинена, а відвантаження пального тимчасово припинилося.
У травні 2026 року повторна атака знову призвела до пожеж і тимчасової зупинки переробки. За даними галузевих джерел, 2024 року завод виробив близько 2,2 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизеля та 4,3 млн тонн мазуту. Будь-яка тривала пауза відразу відбивається на балансі пального в Центральній Росії.
Тим не менш підприємство демонструє високу живучість: після кожного інциденту ремонтні бригади оперативно повертають потужності в лад. Це свідчить і про якість інженерного захисту, і про готовність персоналу працювати в складних умовах.
Значення для Рязані та всієї країни
Для Рязані завод залишається одним із найбільших роботодавців і платників податків. Тисячі сімей пов’язані з підприємством напряму або через підрядні організації. Інфраструктура, створена навколо НПЗ у радянські роки, — трамвай, житлові мікрорайони, навчальні заклади — досі формує обличчя південної частини міста.
На федеральному рівні Рязанський НПЗ закриває суттєву частку потреб Центрального федерального округу. Його продукція йде не лише на цивільний ринок, а й забезпечує спеціальних споживачів. В умовах, коли частина російських потужностей періодично виходить із ладу, стабільна робота рязанського комплексу набуває додаткової ваги.
За моїм досвідом аналізу паливного ринку, саме такі підприємства, як Рязанський НПЗ, створюють «подушку безпеки» для столичного регіону. Коли в одному місці трапляється збій, інші заводи змушені нарощувати відвантаження, і тут рязанські обсяги виявляються вкрай затребуваними.
Що чекає підприємство в найближчі роки
Програма модернізації триває. Основний акцент — на поглибленні переробки та збільшенні виходу світлих нафтопродуктів. Поява гідрокрекінгу та нових блоків ізомеризації має наблизити технологічний рівень заводу до найкращих російських і європейських зразків.
Водночас підприємство працює над підвищенням захищеності об’єктів і скороченням часу відновлення після можливих інцидентів. Ці заходи стали обов’язковими для всіх великих НПЗ країни після серії атак 2023–2026 років.
Рязанський НПЗ залишається живим організмом, який адаптується до нових умов, зберігаючи при цьому свою головну функцію — безперебійно постачати країні якісне пальне. Його історія ще далеко не завершена, і кожен новий етап модернізації додає заводу міцності та технологічної гнучкості.
