Су-57 сьогодні втілює найвищу точку розвитку російської військової авіації — багатофункціональний стелс-винищувач, здатний діяти в умовах щільного протидіяння та завдавати ударів на великих дистанціях. До середини 2026 року в Повітряно-космічних силах Росії вже служить понад два десятки серійних машин, а загальна кількість побудуваних екземплярів, включно з прототипами, перевищила 54 одиниці. Літак продовжує вдосконалюватися: у лютому 2026 року ВКС отримали велику партію модернізованих Су-57, а випробування перспективних двигунів і двомісної версії набирають обертів.
Цей винищувач пройшов шлях від експериментального Т-50 до бойової платформи, яка вже перевірена в реальних умовах і інтегрується з безпілотними системами. Його унікальне поєднання надманевреності, внутрішніх відсіків озброєння та потужної авіоніки робить його не просто черговою машиною, а ключовим елементом майбутньої системи бойового управління. Виробництво на Комсомольському-на-Амурі авіазаводі впевнено зростає, попри зовнішні обмеження, а плани передбачають формування трьох повноцінних авіаполків до 2028 року.
Історія створення: довгий шлях від ідей 1980-х до серійних машин
Роботи над винищувачем п'ятого покоління в Росії розпочалися ще наприкінці 1980-х, коли радянські ВПС сформували вимоги до заміни МіГ-29 і Су-27. Після розпаду СРСР програма ПАК ФА (Перспективний авіаційний комплекс фронтової авіації) офіційно стартувала в 2001–2002 роках. Головним розробником стала компанія «Сухой». Перший прототип під заводським індексом Т-50 піднявся в повітря 29 січня 2010 року — пілотом був Сергій Богдан. За наступні роки машина пройшла через десятки випробувальних польотів, включно з надзвуковими, з працюючою РЛС і новим озброєнням.
У 2017 році літак офіційно отримав назву Су-57. Серійне виробництво розгорнули в 2019 році на Комсомольському-на-Амурі авіазаводі імені Гагаріна. Перший серійний винищувач передали ВКС 25 грудня 2020 року. Контракт на 76 машин уклали ще в 2019-му — це одне з найбільших замовлень в історії російської авіації. До 2026 року темпи зросли: у лютому підприємства передали велику партію вже модернізованих літаків з оновленою авіонікою та новими типами озброєння.
Технічні характеристики та конструктивні рішення
Су-57 побудований за схемою з високо розташованим крилом і повноповоротним горизонтальним оперенням. Планер активно використовує композиційні матеріали — вони знижують масу та допомагають зменшити помітність. Довжина машини близько 19,7–20,1 метра, розмах крила — 14,1 метра, висота — 4,8 метра. Максимальна злітна маса досягає 35 500 кг, а нормальна — близько 26–30 тонн залежно від заправки.
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Максимальна швидкість | до 2,45 М (≈ 2600 км/год), з новим двигуном — до 3000 км/год | Надзвуковий крейсерський режим без форсажу |
| Практична дальність | 2800–4300 км (дозвукова), до 2000 км на надзвуку | З підвісними баками — до 5500 км |
| Максимальна злітна маса | 35 500 кг | Нормальна — близько 26 500 кг |
| Бойове навантаження | до 10 000 кг | Внутрішні відсіки + зовнішні точки |
| Екіпаж | 1 особа (у перспективі — 2) | Двомісна версія проходить випробування |
Ключовий момент: Су-57 поєднує відмінну надманевреність із технологіями зниженої помітності — рідкісне поєднання для винищувачів п'ятого покоління.
Літак оснащений двома двигунами з керованим вектором тяги. Базові серійні машини отримали АЛ-41Ф1 (тяга на форсажі близько 15 000 кгс кожний). З грудня 2025 року розпочалися льотні випробування перспективного «Виробу 177» з тягою до 16 000 кгс на форсажі, зниженою витратою пального та збільшеним ресурсом. Повноцінний перехід на двигуни другого етапу («Виріб 30» / АЛ-51Ф1) очікується ближче до 2027 року. Це дасть машині справжню надзвукову крейсерську швидкість без постійного використання форсажу — величезний плюс для дальності та прихованості.
Малопомітність та авіоніка: як Су-57 ховається від радарів
Зниження помітності досягається комплексно. Форма планера без прямих кутів, внутрішні відсіки озброєння, радіопоглинальні покриття та матеріали. Фахівці відзначають, що ефективна поверхня розсіювання (ЕПР) у передній півсфері суттєво нижча, ніж у машин четвертого покоління. Це не робить літак повністю невидимим — радар все одно його виявить, але на значно меншій дистанції. У реальному бою це означає, що противник матиме менше часу на реакцію.
Головна РЛС — Н036 «Білка» з активною фазованою антенною решіткою (близько 1526 приймально-передавальних модулів). Додаткові антени L-діапазону в передній кромці крила та бокові оглядові модулі створюють майже кругове поле зору. Оптико-електронна станція OLS-50M працює в пасивному режимі та може «бачити» цілі без випромінювання. Комплекс радіоелектронної боротьби та система управління вогнем об'єднані в єдину мережу з елементами штучного інтелекту — пілот отримує вже оброблену картину обстановки.
Озброєння: від ближнього бою до дальніх ударів
Су-57 може нести до 10 тонн бойового навантаження. У внутрішніх відсіках розміщуються ракети класу «повітря-повітря» Р-77М і Р-37М (дальність останньої — до 300 км), а також керовані ракети «повітря-поверхня» Х-69 і «Грім». 30-мм гармата 9А1-4071К залишається для ближнього бою. Зовнішні точки дозволяють брати більше ракет або важкі боєприпаси, коли прихованості не критично.
У модернізованих машинах з'являються нові типи зброї, включно з перспективною ракетою «Виріб 810». Літак уже інтегрований з важким ударним безпілотником С-70 «Мисливець» — Су-57 може виступати в ролі ведучого, передаючи цілевказання та керуючи дронами як «вірними відомими».
Виробництво та парк на 2026 рік
Попри санкції, Комсомольський-на-Амурі завод продовжує нарощувати випуск. На початок 2026 року в строю перебувало понад 21 серійний Су-57, а після лютневої поставки «великої партії» модернізованих машин цифра зросла. Загальна кількість побудованих літаків (включно з дослідними) перевищила 54 одиниці. План — 76 машин за контрактом 2019 року та формування трьох авіаполків до кінця 2028-го. Виробництво Су-57М1 з новим двигуном та оновленою авіонікою стартувало на початку 2026 року.
Бойове застосування та випробування
Вперше Су-57 відправили до Сирії в лютому 2018 року — для бойових випробувань систем і зброї. Під час спеціальної військової операції літаки застосовувалися для нанесення високоточних ударів крилатими ракетами з безпечних дистанцій. Завдяки зниженій помітності та далекобійному озброєнню машини часто діяли з повітряного простору Росії, мінімізуючи ризики. У 2024 році повідомлялося про пошкодження одного Су-57 на аеродромі Ахтубінськ унаслідок атаки дронів. У квітні 2026 року українська сторона заявила про ураження кількох Су-57 на аеродромі «Шагол» у Челябінській області, проте російська сторона ці повідомлення не коментувала, а незалежного підтвердження поки немає.
Порівняння із закордонними аналогами
Су-57 часто порівнюють з американськими F-22 і F-35. За надманевреністю та кінематичними характеристиками російська машина має помітну перевагу — тривимірне керування вектором тяги дозволяє виконувати унікальні фігури навіть на великих кутах атаки. F-22 і F-35 роблять ставку насамперед на малопомітність і мережецентричні можливості. Су-57 пропонує більшу дальність польоту та потужне озброєння «повітря-повітря» великої дальності. За кількістю F-35 уже побудовано понад тисячу, але Су-57 — це платформа з іншим балансом якостей, де маневр і ударна потужність відіграють не меншу роль, ніж малопомітність.
Експортні перспективи
Алжир став першим офіційним експортним замовником — контракт на 14 літаків Су-57Е підписали в 2019 році. У 2025 році країна підтвердила закупівлю, і вже в листопаді передали перші дві машини. Інтерес проявляють й інші країни, але поки Алжир залишається єдиним підтвердженим іноземним оператором.
Майбутнє: двомісна версія та нові технології
Двомісна модифікація Су-57 (іноді позначається як Су-57Д) уже здійснила перші польоти. Другий член екіпажу зможе керувати сенсорами, зброєю, координувати дії безпілотників і вести радіоелектронну боротьбу — це особливо важливо в складних сценаріях майбутнього. Повноцінна інтеграція нового двигуна, оновленого радара та помічника на базі штучного інтелекту очікується в найближчі роки. Виробництво зростатиме, а платформа продовжить еволюціонувати разом із безпілотними системами та засобами мережецентричного управління.
Су-57 уже не просто прототип і не просто символ — це реально діючий елемент російської системи повітряно-космічної оборони, який продовжує вдосконалюватися прямо зараз. Його історія ще далека від завершення.
