Валерія Іонан народилася 9 грудня 1990 року в Черкасах і вже до 35 років пройшла шлях, який надихає тисячі молодих лідерів по всьому світу. Від засновниці успішної IT-компанії в 23 роки до наймолодшої заступниці міністра цифрової трансформації, а потім радниці міністра оборони з міжнародних проєктів — її кар’єра втілює ідею, що справжні зміни починаються з особистої дисципліни, любові до людей і бажання впливати на майбутнє цілої країни.
За шість років у команді Михайла Федорова вона стала співавторкою екосистеми Дія, яка змінила життя понад 20 мільйонів українців, координувала партнерства з Google, Microsoft, Cisco, Palantir та IBM, а також допомогла залучити 241,7 мільйона євро на кіберстійкість України через Талліннський механізм. Сьогодні, у 2026 році, її фокус змістився на забезпечення ефективного міжнародного супроводу оборонних проєктів — від технологій до стратегічних альянсів, які наближають перемогу та зміцнюють позиції України на глобальній арені.
Але за посадами й цифрами ховається історія жінки, яка поєднує материнство, спорт і глобальне мислення. Валерія не вірить у класичний баланс — лише в усвідомлені пріоритети, довгострокові рішення на покоління вперед і ту внутрішню силу, яка дозволяє залишатися продуктивною навіть тоді, коли навколо війна, а вдома росте маленький син. Її шлях показує, як особиста стійкість перетворюється на національну суперсилу, а досвід бізнесу й рингу допомагає будувати цифрову державу, здатну витримати найважчі випробування.
Дитинство та юність у Черкасах: мови, спорт і залізна дисципліна
Валерія зростала в Черкасах у сім’ї, де з дитинства прищеплювали працелюбність і цікавість до світу. Уже в Першій міській гімназії — асоційованій школі ЮНЕСКО — виявилися її видатні здібності до мов і багатозадачності. У 2007 році, ще школяркою, вона стала переможницею всеукраїнської олімпіади з іспанської мови. Паралельно з навчанням у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (менеджмент організацій) вона отримала другий диплом бакалавра з іспанської мови та перекладу в Київському національному лінгвістичному університеті.
Таке поєднання не випадкове. Вільне володіння українською, російською, англійською та іспанською (плюс вивчення китайської) згодом відкрило їй двері до складних міжнародних переговорів. Ранній досвід перекладачки на телевізійних проєктах — «Битва українських міст» у Буенос-Айресі та «Битва міст» у Парижі — навчив тримати себе в високо напружених ситуаціях, швидко адаптуватися й відчувати атмосферу різних культур. Ці навички стали фундаментом, коли через роки їй довелося координувати допомогу від десятків країн і корпорацій.
Спорт увійшов у життя Валерії рано й назавжди. У юності вона серйозно займалася плаванням, виконала норматив кандидата в майстри спорту на дистанціях 50 і 100 метрів. Згодом, уже будучи підприємницею, відкрила для себе тайський бокс, а потім і змішані єдиноборства. Переплисти Босфор, стати призеркою Кубка України з боксу — ці досягнення не просто рядки в біографії. Вони формували характер, у якому немає місця жалю до себе і де кожна «трихвилинка на рингу» вчить повністю бути присутньою в моменті, вимикати зайві думки й тримати удар.
Від перекладачки до засновниці бізнесу: Quadrate 28 і народження MC Today
Кар’єра почалася з практичних кроків. Після університету Валерія працювала менеджеркою з продажів в рекламній фірмі батьків, проєктною менеджеркою в консалтингу та промодиректоркою в телевізійному стартапі. У 2015 році, у віці близько 25 років, разом із партнеркою Надією Табанюк вона заснувала Quadrate 28 Corp. — компанію, яка першою в Україні впровадила модель «team on request». Замість того щоб тримати величезний штат, вони збирали гнучкі команди під конкретні завдання клієнтів у маркетингу, продажах, HR і фінансах.
Модель виявилася революційною для українського ринку того часу. Компанія швидко зросла, відкрила офіси в Іспанії та 2018 року — в Дубаї. Паралельно 2016 року Валерія стала співзасновницею онлайн-медіа MC Today (спочатку Marketing Challenge) — першого спеціалізованого видання для підприємців. Згодом вона стала ліцензіаткою міжнародної серії подій Disrupt HR у Києві та Львові. До 2019 року вона вже була досвідченою керівницею, яка знала, як запускати процеси, масштабувати команди й виходити на міжнародні ринки.
Саме цей підприємницький бекграунд — уміння швидко приймати рішення, працювати з обмеженими ресурсами й фокусуватися на результаті — згодом допоміг їй на державній службі. Багато хто тоді дивувався, навіщо успішна бізнес-леді йде в бюрократію. Але Валерія бачила ширше: один успішний стартап змінює життя десятків людей, а системні зміни в державі — життя мільйонів.
Неочікуваний поворот: чому 28-річна підприємниця пішла в уряд
15 жовтня 2019 року Валерія Іонан стала заступницею міністра цифрової трансформації України з питань євроінтеграції. У 28 років — наймолодшою в уряді. Вона признавалася, що не планувала політичну кар’єру, але побачила можливість реалізувати проєкти, які реально змінюють життя країни. Міністерство цифрової трансформації тільки створювалося з ініціативи президента Володимира Зеленського, і команда шукала людей із реальним досвідом, а не просто чиновників.
Прихід із бізнесу приніс свіжий погляд. Валерія відповідала за напрями, де її експертиза виявилася безцінною: цифрова грамотність населення, розвиток малого й середнього бізнесу через цифровізацію, регіональна трансформація, підготовка майбутніх цифрових лідерів (проєкт CDTO Campus) і, звісно, євроінтеграція. Вона очолила команду, яка вела переговори щодо цифрової та медійної глави Угоди про асоціацію з ЄС.
Державна служба, за її словами, дає унікальне розуміння, як працюють інститути зсередини. Це не просто «робота на державу» — це можливість впливати на правила гри для всієї країни. І хоча багато хто досі вважає державну службу нудною й забюрократизованою, Валерія показала протилежне: за правильного підходу вона стає потужним інструментом змін.
Цифрова революція в дії: Дія, євроінтеграція та регіональна трансформація
За роки роботи Валерія стала співавторкою екосистеми Дія — одного з найамбітніших цифрових проєктів у світі. Україна першою в світі запровадила повністю цифровий паспорт у смартфоні. Сьогодні послугами єдиного порталу користуються понад 20 мільйонів громадян. Код Дії відкритий для інших країн — це не просто зручність, а глобальний експорт українського ноу-хау.
Особливо яскраво проявився проєкт «Дія.Бізнес». Малий і середній бізнес отримав можливість реєструвати компанію, сплачувати податки, отримувати гранти й виходити на експорт за кілька кліків. Бюрократія, яка раніше забирала тижні й нерви, стиснулася до хвилин. Паралельно запустили «Дія.Цифрова освіта» — національну програму цифрової грамотності, яка допомагає людям усіх віків не відставати від технологій, особливо важливо в умовах війни, коли навчання й робота часто відбуваються онлайн.
Регіональна цифрова трансформація та проєкт CDTO Campus підготували нове покоління цифрових лідерів в областях. А стратегія WinWin 2030 задала довгострокове бачення України як інноваційного хабу в кібербезпеці, MedTech (протезування, ментальне здоров’я, відновлення шкіри для постраждалих від війни) та інших напрямах.
Валерія також координувала міжнародні комунікації. Саме вона допомагала вибудовувати діалог із провідними технологічними компаніями світу й представляла позицію України на переговорах щодо цифрової глави ЄС. Ці зусилля не залишилися непоміченими: 2024 року вона увійшла до числа героїнь Vogue Ukraine Leaders, а згодом отримала визнання в списках Sifted «100 Women in Tech in Europe 2025», стала ISF fellow (2025) та Yale peace fellow (2026).
Війна як каталізатор: міжнародні альянси та цифрова стійкість України
Повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року стало жорстким тестом для всього, що будувалося роками. Цифрова інфраструктура України витримала. Люди продовжували отримувати документи, соціальні виплати, реєструвати бізнес і навчатися навіть під обстрілами та в умовах блекаутів. Дія стала не просто зручним застосунком — вона перетворилася на інструмент національної стійкості.
Валерія активно долучилася до міжнародної роботи. Вона координувала Талліннський механізм — ініціативу 11 країн, яка вже виділила 241,7 мільйона євро на зміцнення кіберстійкості України. Разом із партнерами запустили програму Laptops for Ukraine за підтримки Єврокомісії та Digital Europe. У Києві за сприяння World Economic Forum відкрився другий у світі GovTech Center — майданчик для обміну досвідом і запуску спільних проєктів.
Її позиція була чіткою: Україна має звучати в світі не лише як країна, де йде війна, а як технологічна держава, яка навіть у найскладніших умовах створює рішення, корисні всьому світу. Пілотні проєкти на кшталт mRiik (естонський аналог Дії) підтвердили, що український досвід затребуваний далеко за межами країни.
Особиста формула сили: материнство, спорт і довгострокове мислення
У грудні 2021 року, за кілька місяців до повномасштабної війни, в Валерії народився син Марсель. Вона взяла всього тиждень «відпустки» замість повноцінної декретної — і відразу повернулася до справ. Згодом признавалася, що недооцінила складність поєднання грудного вигодовування, турботи про малюка й рішень державного рівня. Але обрала цей шлях усвідомлено.
Під час війни їй доводилося евакуювати сім’ю, забезпечувати безпеку сина, мами й няні, при цьому продовжувати міжнародні переговори й запускати проєкти. Перша «закордонна подорож» сина відбулася в шість місяців — на економічний форум у Давосі навесні 2022 року. Валерія не раз говорила, що не вірить у баланс між роботою й життям. Якщо ти показуєш результат у професії — десь недопрацьовуєш як мама, і навпаки. Важливо чесно розставляти пріоритети й не обманювати себе.
Спорт залишається її головним способом перезавантаження. Три хвилини на рингу — і думки про стратегії, безпеку, переговори відступають. Залишається тільки дихання, рух і концентрація. Ця здатність повністю бути присутньою в моменті допомагає й у материнстві, й у роботі. Вона також поділяє філософію довгострокового мислення (longtermism), натхненну книгою Вільяма Макаскілла «What We Owe The Future». Кожне рішення варто оцінювати з точки зору користі для сьомого покоління нащадків. Такий підхід вона застосовує і до державної політики, і до особистих виборів.
Нова глава: радниця міністра оборони та глобальний голос України
27 травня 2025 року Валерія завершила каденцію на посаді заступниці міністра. Того ж дня стала радницею віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств. А 23 січня 2026 року, після призначення Федорова міністром оборони, вона стала його радницею з міжнародних проєктів.
У новій ролі вона фокусується на системному використанні міжнародних ресурсів для оборонних потреб. Як зазначав сам міністр, завдання — максимально ефективно спрямувати вже залучену допомогу й вибудувати нові партнерства, які забезпечать перемогу. Паралельно Валерія продовжує незалежну експертну діяльність: вона nonresident senior fellow Атлантичної ради (Eurasia Center і Europe Center), де в квітні 2026 року опублікувала матеріал про те, які уроки військової технологічної екосистеми України може взяти весь світ.
Вона також входить до наглядової ради державного установи «Офіс розвитку підприємництва та експорту». Її голос сьогодні лунає не лише в Києві, а й на глобальних майданчиках — від Берлінського глобального діалогу до Єльського університету. Україна, за її переконанням, уже довела, що може ставати цифровим лідером навіть в умовах війни. Тепер важливо, щоб цей досвід допоміг не лише вистояти, а й задати нові стандарти для післявоєнного відновлення та глобальної безпеки.
Історія Валерії Іонан триває. І в ній є місце для кожного, хто вірить, що дисципліна, любов до своєї справи й турбота про майбутнє здатні змінювати не лише одне життя, а й цілі країни.
