В Україні вже кілька років питання перетинання державного кордону для чоловіків призовного віку залишається одним із найгостріших і найемоційніших. З початком повномасштабного вторгнення кордон став символом складного вибору між захистом країни та особистою свободою, сім’єю, роботою чи навчанням за її межами. Сьогодні на порядку денному одразу кілька законодавчих ініціатив, які можуть кардинально змінити правила: урядовий законопроєкт №13673, що запроваджує кримінальну відповідальність за незаконний виїзд, та паралельні пропозиції, які, навпаки, розширюють можливості легального виїзду для певних категорій громадян.
Станом на червень 2026 року законопроєкт №13673, внесений Кабінетом Міністрів ще в серпні 2025-го та включений до порядку денного Верховної Ради з лютого 2026 року, перебуває на стадії ознайомлення і поки що не винесений на детальний розгляд профільних комітетів. Паралельно з весни 2025 року діють послаблення для чоловіків 18–22 років, а в серпні того ж року запрацювала урядова постанова, яка фактично дозволяє їм безперешкодний виїзд за наявності військово-облікового документа. Ці кроки відображають постійний пошук балансу між потребами мобілізації та реальністю життя тисяч сімей, розділених кордоном.
Статистика Державної прикордонної служби України фіксує стале зростання спроб незаконного перетинання: з трохи більше трьох тисяч випадків у 2021 році до понад двадцяти тисяч у 2024-му. Адміністративні штрафи, які застосовувалися раніше, перестали бути стримувальним чинником. Саме це стало одним із ключових аргументів авторів законопроєкту №13673 під час обґрунтування необхідності переведення частини порушень у площину кримінального права.
Як еволюціонували правила виїзду з 2022 року
З перших днів повномасштабного вторгнення постанова Кабінету Міністрів №57 разом з указами президента про запровадження воєнного стану та мобілізацію фактично закрили вільний виїзд для більшості чоловіків віком від 18 до 60 років. Винятки існували, але їхній перелік був обмеженим і часто вимагав складних бюрократичних процедур.
З часом список підстав поступово розширювався: додавалися багатодітні батьки, чоловіки, які доглядають за тяжкохворими родичами, окремі категорії заброньованих фахівців, водії міжнародних перевезень. До 2025 року з’явилися нові послаблення — наприклад, з січня 2026 року чоловіки 23–60 років, які працюють у сфері медіа та стратегічних комунікацій, отримали можливість виїжджати на строк до 60 днів за спеціальним дозволом Держкомтелерадіо. А з 28 серпня 2025 року чоловіки 18–22 років фактично отримали право на вільний виїзд за наявності закордонного паспорта та військово-облікового документа.
Така еволюція показує, наскільки гнучкою і водночас суперечливою виявилася система: з одного боку — жорстка необхідність утримувати мобілізаційний ресурс, з другого — розуміння, що повне закриття кордонів шкодить економіці, сім’ям і психологічному стану суспільства.
Хто сьогодні може легально покинути Україну: актуальна картина 2026 року
Незважаючи на загальне обмеження, десятки категорій громадян мають законні підстави для виїзду. Правила регулюються постановою №57, законом про мобілізацію та низкою пізніших постанов уряду.
Ось основні групи, які можуть перетинати кордон без додаткових перешкод або за наявності чітко визначених документів:
- Чоловіки 18–22 років — з серпня 2025 року виїжджають вільно за наявності закордонного паспорта та військово-облікового документа (паперового чи електронного). Виняток — державні службовці цієї вікової групи, які виїжджають лише у службові відрядження.
- Чоловіки старше 60 років — виїзд без обмежень.
- Чоловіки з інвалідністю I–III групи — за наявності підтвердних документів українського зразка та висновку військово-лікарської комісії.
- Багатодітні батьки (троє і більше дітей до 18 років) — виїзд можливий навіть без дітей за наявності свідоцтв про народження, документів, що підтверджують участь в утриманні, та актуальних даних у ТЦК.
- Чоловіки, які супроводжують осіб з інвалідністю I–II групи або тяжкохворих дітей — за наявності висновку медико-соціальної експертної комісії та документів, що підтверджують родинні зв’язки чи опіку.
- Водії комерційного транспорту — з вересня 2025 року спрощена процедура через систему «єЧерга», обов’язкова наявність військово-облікового документа.
- Окремі категорії фахівців — заброньовані працівники критичної інфраструктури, спортсмени (за рішенням Мінмолодьспорту), залізничники та моряки на міжнародних рейсах, а з 2026 року — представники медіа-сфери на строк до 60 днів.
Важливо: навіть за наявності права на виїзд прикордонники в кожному конкретному випадку оцінюють повний пакет документів, включно з актуальністю даних у ТЦК та наявністю VIN-коду у військово-обліковому документі. Відмову в перетині кордону оформлюють письмово, і її можна оскаржити.
Для наочності основні категорії зведено в таблицю.
| Категорія | Умови виїзду | Ключові документи | Особливості 2026 року |
|---|---|---|---|
| Чоловіки 18–22 років | Безперешкодно | Закордонний паспорт + військово-обліковий документ | Діє з серпня 2025 року (постанова №1031) |
| Багатодітні батьки (3+ дітей) | За наявності підстав | Свідоцтва про народження, довідка з ТЦК, документи про сплату аліментів | Посилено контроль за підтвердженням участі в утриманні дітей |
| Супроводжуючі осіб з інвалідністю I–II групи | Лише разом із супроводжуваним | Висновок МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, документи про родинні зв’язки | Строгий контроль автентичності медичних документів |
| Медіа та стратегічні комунікації (23–60 років) | До 60 днів | Лист Держкомтелерадіо + запрошення іноземної організації | Нова категорія з січня 2026 року |
Законопроєкт №13673: що саме пропонується і чому він викликає суперечки
Урядовий законопроєкт №13673 пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення. Головна ідея — перевести найбільш небезпечні з погляду держави порушення з адміністративної площини в кримінальну.
Конкретно пропонується:
- Запровадити кримінальну відповідальність за незаконне перетинання або спробу перетинання державного кордону під час воєнного стану чи надзвичайного стану поза пунктами пропуску, з підробленими документами або без необхідних дозволів — штраф від 119 до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до трьох років.
- Встановити кримінальну відповідальність для військовозобов’язаних, які легально виїхали, але не повернулися в установлені строки — штраф 34–51 тисяча гривень або позбавлення волі від трьох до п’яти років.
- Посилити відповідальність за сприяння незаконному перетинанню кордону в умовах воєнного стану — до 7–9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- Запровадити механізм заочного досудового розслідування, щоб слідство могло продовжуватися, навіть якщо людина перебуває за кордоном.
При цьому законопроєкт передбачає механізм звільнення від відповідальності: якщо людина повернеться в Україну протягом одного-трьох місяців (залежно від виду порушення) або повідомить про порушення до винесення підозри, кримінальне переслідування не застосовуватиметься. Норми не мають зворотної сили — їх застосовуватимуть лише до порушень, учинених після набрання законом чинності.
За даними кількох джерел у парламенті, у законопроєкту поки що немає однозначної підтримки навіть у профільних комітетах. Окремі депутати прямо заявляють, що не бачать перспектив його прийняття в поточній редакції.
Паралельні ініціативи: спроби пом’якшити правила для молоді
Одночасно з жорсткішим законопроєктом №13673 в серпні 2025 року група депутатів внесла законопроєкт №13685. Він пропонує чітко прописати, що обмеження на виїзд не поширюються на призовників і військовозобов’язаних, які в поточному чи наступному році ще не досягли віку, з якого починається мобілізація (тобто фактично на чоловіків до 25 років, які не підлягають призову за чинним законодавством).
Хоча цей законопроєкт теж поки що не прийнято, частково його логіку вже реалізовано через урядові постанови для вікової групи 18–22 роки. Це створює цікаву законодавчу картину: з одного боку — спроба посилити відповідальність за порушення, з другого — поступове розширення легальних каналів виїзду для тих, хто за законом не є пріоритетним мобілізаційним ресурсом.
Що це означає на практиці для тих, хто вже за кордоном або планує поїздку
Для тисяч українців, які перебувають за межами країни, законопроєкт №13673, якщо його приймуть, створить нові ризики. Навіть ті, хто виїхав легально за тимчасовими підставами і не повернувся у встановлений строк, теоретично можуть потрапити під кримінальну статтю. Однак механізм звільнення за добровільного повернення дає певне «вікно» для вирішення ситуації без тяжких наслідків.
Тим, хто планує легальний виїзд сьогодні, важливо:
- Завчасно оновити дані в ТЦК та СП і отримати актуальний військово-обліковий документ з VIN-кодом.
- Ретельно перевіряти відповідність своєї ситуації одній із дозволених категорій.
- Розуміти, що прикордонники мають право відмовити навіть за наявності документів, якщо вважатимуть їх недостатніми, — таку відмову можна оскаржити, але це не гарантує негайного пропуску.
- Враховувати, що використання підроблених документів уже зараз загрожує серйозними наслідками, а після можливого прийняття закону ризики зростуть у рази.
Громадська реакція та різні точки зору
Обговорення законопроєкту №13673 розділило суспільство. Прихильники жорсткіших заходів підкреслюють: в умовах війни, коли країна щодня несе втрати, неприпустимо, щоб адміністративні штрафи залишалися єдиним покаранням за спроби ухилитися від виконання громадянського обов’язку. Зростання незаконних перетинань вони називають прямою загрозою обороноздатності.
Опоненти вказують на можливі гуманітарні наслідки: розділення сімей, втрату кваліфікованих фахівців, психологічний тиск на тих, хто й так перебуває в складній життєвій ситуації. Деякі експерти зазначають, що кримінальна відповідальність за перетин кордону в воєнний час може суперечити духу міжнародних зобов’язань України, хоча формально під час воєнного стану можливі певні обмеження прав.
Реальність, найімовірніше, виявиться десь посередині. Навіть якщо законопроєкт №13673 буде прийнято, його застосування, швидше за все, буде вибірковим і орієнтованим насамперед на грубі порушення — використання підроблених документів, перетин «зеленої» кордону, систематичне ухилення від повернення за наявності явних зобов’язань перед державою.
Законодавча робота над правилами виїзду триває. Кожна нова ініціатива — це спроба знайти робочий баланс у ситуації, де ідеальних рішень не існує. Для тих, кого безпосередньо зачіпає ця тема, найнадійніше зараз — уважно стежити за офіційними джерелами, консультуватися з юристами, що спеціалізуються на міграційному та військовому праві, і пам’ятати: навіть у найскладніших обставинах знання актуальних правил дає більше можливостей, ніж їхнє ігнорування.
