Андрій Ярмак в Офісі Президента: шлях юриста до вершин української влади

Андрій Ярмак очолював Офіс Президента України з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року, ставши за цей час одним із найвпливовіших політиків країни. Його кар’єра від приватного юриста й кінопродюсера до правої руки президента Володимира Зеленського демонструє, як особисті якості та близькість до лідера дають змогу впливати на ключові рішення в умовах війни та політичних викликів. Під його керівництвом Офіс перетворився на потужний центр координації політики, дипломатії та гуманітарних питань, хоча й привернув увагу критиків через концентрацію влади.

У листопаді 2025 року на тлі антикорупційних розслідувань Андрій Ярмак подав у відставку, що ознаменувало завершення цілої епохи в управлінні президентською адміністрацією. Сьогодні Офіс очолює Кирило Буданов, проте спадщина Ярмака — в методах роботи, команді та підходах до розв’язання криз — продовжує відчуватися в українській політиці. Ця історія розкриває не лише біографію однієї людини, а й еволюцію інституції, яка формально є допоміжною, а фактично — одним із центрів реальної влади.

Ранні роки та становлення професіонала

21 листопада 1971 року в Києві в родині інженера-радіоелектроніка Бориса Єрмака та його дружини Марії народився Андрій. Батько, який мав єврейське коріння, пізніше працював у системі зовнішньоекономічних зв’язків і навіть був направлений до Афганістану для організації профтехосвіти. Мати приїхала з Ленінграда. Родина частково пережила трагедію Бабиного Яру — родичі по батьківській лінії загинули там. Андрій зростав у Києві, закінчив школу № 259 і вже в студентські роки виявив інтерес до права та міжнародних відносин.

У 1995 році він отримав диплом магістра міжнародного приватного права в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка й одразу отримав право займатися адвокатською діяльністю. Перші кроки в професії — робота в юридичній фірмі «Проксен», потім створення власної компанії, що спеціалізувалася на інтелектуальній власності, комерційному праві та антидемпінгових розслідуваннях. Клієнтами ставали діячі мистецтва, шоу-бізнесу, компанії з медіа та кіноіндустрії. Паралельно Ярмак заснував громадські організації, які захищали інтереси малого бізнесу Києва.

Кінопродюсування стало ще однією гранню його життя. Через Garnet International Media Group він продюсував фільми «Правило бою», «Межа», «Сквот32» та інші проєкти. Членство в Українській та Європейській кіноакадеміях відкривало двері в творче середовище. Цей досвід пізніше став у пригоді в політиці — уміння вибудовувати наративи, працювати з медіа та знаходити спільну мову з різними людьми.

Зустріч із Зеленським і швидкий вхід у політику

Знайомство з Володимиром Зеленським відбулося близько 2011 року, коли майбутній президент працював генеральним продюсером каналу «Інтер». Дружба переросла в професійне партнерство. У 2019 році Ярмак увійшов до виборчого штабу кандидата в президенти. Після перемоги 21 травня 2019 року його призначили помічником президента з питань зовнішньої політики.

На цій посаді він одразу занурився в складні процеси: організацію обмінів полоненими на Донбасі, супровід візитів, роботу в нормандському форматі. Саме Ярмак став ключовою ланкою між командою Зеленського та оточенням тогочасного президента США Дональда Трампа — контактував із Куртом Волкером і Руді Джуліані в період відомого скандалу. Він умів вести переговори жорстко й водночас гнучко, що швидко оцінили в команді.

Призначення главою Офісу: новий стиль управління

11 лютого 2020 року президент підписав указ про призначення Андрія Ярмака керівником Офісу Президента України. Він змінив Андрія Богдана й одразу почав перебудовувати роботу інституції. Уже наступного дня Ярмак увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони.

Офіс Президента — це не конституційний орган із власними владними повноваженнями, а допоміжна структура. Його головне завдання — організаційне, правове, консультативне, інформаційне та експертно-аналітичне забезпечення діяльності глави держави. В реальності саме тут готують укази, формують порядок денний, координують взаємодію з урядом, парламентом і міжнародними партнерами. Під керівництвом Ярмака Офіс став більш централізованим: багатьох заступників попередника замінили на лояльних фахівців, посилився блок із міжнародних питань і комунікацій.

Ярмак привніс в роботу Офісу поєднання юридичної точності та продюсерського чуття — уміння вибудовувати процеси й водночас керувати публічним образом інституції.

Офіс Президента за Ярмака: структура та щоденна робота

Структура Офісу включає керівника, його заступників, керівника апарату, радників президента, уповноважених, прес-секретаря, а також директорати з правової політики, зовнішньої політики, протоколу та інші підрозділи. Чисельність працівників — близько 400 осіб, річний бюджет — приблизно 1,03 млрд гривень.

За Ярмака особливу увагу приділяли координації з силовим блоком і гуманітарним напрямом. У березні 2022 року він очолив штаб Координаційного штабу з гуманітарних і соціальних питань. Це дозволило швидко вибудовувати ланцюги допомоги внутрішньо переміщеним особам, організовувати евакуацію та перші обміни.

Щоб наочно уявити масштаб, ось ключові етапи його шляху:

За даними з офіційного сайту president.gov.ua, Офіс залишається ключовим допоміжним органом, що забезпечує реалізацію повноважень глави держави.

Роль під час повномасштабної війни: дипломатія та важкі рішення

Із початком повномасштабного вторгнення роль Ярмака зросла в рази. Він увійшов до Ставки Верховного Головнокомандувача, координував гуманітарні питання та обміни полоненими. Один із найбільш резонансних кейсів — обмін захисників «Азовсталі» на Віктора Медведчука у вересні 2022 року в Туреччині. Ярмак особисто відповідав за організацію цього процесу.

Він супроводжував президента на фронт — у грудні 2022 року вони разом відвідали район Бахмута. Міжнародні контакти стали щоденною рутиною: зустрічі з радниками президентів США, держсекретарями, лідерами ЄС і Польщі. У 2023–2024 роках Ярмак активно брав участь у підготовці мирних ініціатив і санкційного тиску на Росію. У 2024 році журнал Time включив його до списку 100 найвпливовіших людей світу.

Прізвисько «зелений кардинал», яке дало йому видання Politico, точно відображало реальність: людина в оливкових тонах бойової форми, завжди поруч із президентом, яка впливає на кадрові рішення, інформаційний порядок денний і стратегічні питання. Близькість до Зеленського дозволяла Ярмаку оперативно доносити позицію й домагатися швидких рішень, але водночас викликала питання щодо балансу влад.

Критика та виклики: концентрація впливу та антикорупційні розслідування

Не всі сприймали посилення ролі Офісу під керівництвом Ярмака позитивно. Критики говорили про надмірну централізацію влади, вплив на призначення в силових структурах і медіа, спроби реформувати антикорупційні органи у 2025 році. Влітку 2025-го підтримка законопроєкту, який міг би підпорядкувати НАБУ та САП генеральному прокурору, спричинила перші з початку війни масові протести. Під тиском ЄС та громадськості президент відкликав ініціативу.

Восени 2025 року антикорупційні органи провели операцію «Мідас» — розслідування великої схеми в енергетиці на суму близько 100 мільйонів доларів. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки в квартирі та робочому кабінеті Ярмака. Того ж дня він подав заяву про відставку. Президент прийняв її, подякував за роботу й оголосив про «перезавантаження» Офісу.

Відставка Андрія Ярмака стала символом того, як навіть найближчі до влади фігури не застраховані від перевірок у системі, яка поступово зміцнює незалежні антикорупційні інститути.

Спадщина та нова глава Офісу Президента

2 січня 2026 року керівником Офісу став Кирило Буданов — колишній очільник військової розвідки. Це призначення багато хто розцінив як сигнал про зміщення акцентів у бік силового блоку та стратегічного планування. Частина команди Ярмака була переведена на інші посади або залишила Офіс, але окремі підходи — швидка координація, увага до міжнародних комунікацій — збереглися.

За інформацією видань Politico та Financial Times, вплив Ярмака на українську політику 2020–2025 років був значним і поляризуючим: для одних він — ефективний менеджер кризового часу, для інших — символ тіньової влади. Його юридичний бекграунд допомагав у делікатній роботі з указами та міжнародними угодами, продюсерський досвід — у вибудовуванні публічної історії України на світовій арені.

Сьогодні, коли війна триває, а переговори про мир залишаються складним процесом, досвід Офісу Президента за Ярмака лишається важливим уроком. Він показав, наскільки сильно особистість керівника допоміжного органу може впливати на траєкторію всієї країни — і наскільки важливо зберігати баланс між ефективністю та прозорістю. Ця історія ще не завершена: нові виклики вимагатимуть від наступного покоління управлінців не менше рішучості, але вже з урахуванням уроків попередньої епохи.