Повне звільнення від мобілізації через захворювання хребта можливе лише за категорії придатності «Д» — непридатний до військової служби. Цю категорію присвоюють при значному порушенні функцій хребта, коли людина фізично не здатна виконувати навіть базові навантаження без ризику для здоров’я.
Стаття 66 Розкладу хвороб описує точні критерії: неможливість довго зберігати вертикальне положення, виражені неврологічні ускладнення на кшталт парезів, стійкий больовий синдром з нестабільністю або тяжкі структурні деформації. Без підтверджених функціональних порушень навіть серйозний діагноз не гарантує звільнення.
Категорія «В» звільняє від строкової служби в мирний час, але під час мобілізації залишає людину в запасі — її можуть призвати з обмеженнями щодо посад. Тому надійний захист вимагає саме «Д», а не просто наявності остеохондрозу чи грижі.
Правова основа: чому саме категорія «Д» захищає від мобілізації
В Україні мобілізацію регулюють відповідні закони та Положення про військово-лікарську експертизу. Громадяни з категорією «Д» повністю знімаються з військового обліку і не підлягають призову ні в мирний, ні у воєнний час. Це стосується і часткової, і загальної мобілізації.
«В» і «Б» залишають людину в резерві. На практиці під час мобілізаційних заходів саме «Д» стає справжнім щитом. Військово-лікарська комісія (ВЛК) орієнтується виключно на Розклад хвороб — документ із 88 статтями, де хребту присвячена стаття 66.
Там усе залежить не від назви хвороби, а від ступеня порушення функцій: значного, помірного чи незначного. Значний ступінь — це прямий шлях до «Д».
Стаття 66 Розкладу хвороб: таблиця категорій і критеріїв
Стаття охоплює дегенеративно-дистрофічні зміни, запальні процеси, вроджені та набуті деформації хребта. Оцінка йде за трьома основними параметрами: статична функція (здатність тримати тіло вертикально), рухова (об’єм рухів) і захисна (наявність неврологічних ускладнень — радикулопатії, парези, порушення чутливості).
| Ступінь порушення функцій | Категорія придатності | Типові приклади станів |
|---|---|---|
| Значне | Д (непридатний) | Спондилолістез III–IV ступеня з постійним болем і нестабільністю; інфекційний спондиліт із загостреннями 3+ рази на рік; сколіоз IV ступеня; остеохондроз або спондилез із глибокими парезами, порушенням функції сфінктерів або після тривалого безуспішного стаціонарного лікування |
| Помірне | В (обмежено придатний) | Поширений деформуючий спондилез із множинними розростаннями і стійким болем; спондилолістез II ступеня; стан після видалення міжхребцевих дисків; остеохондропатії з помірною деформацією грудної клітки і дихальною недостатністю II ступеня |
| Незначне або відсутність порушень | В / Б / А | Обмежений спондилез або остеохондроз до 3 сегментів із болем лише при навантаженні; фіксований сколіоз II ступеня 11–17° без порушень функцій; ізольовані грижі Шморля без симптомів |
Критерії значного порушення сформульовані максимально конкретно: людина не може стояти або сидіти навіть короткий час без вираженого болю і напруження м’язів спини по всій довжині хребта, амплітуда рухів у шийному або поперековому відділах знижена більш ніж на 50 %, з’являються дегенеративний сколіоз II ступеня і вище або сегментарна нестабільність.
Захворювання, які найчастіше призводять до категорії «Д»
Тяжкий спондилолістез III–IV ступеня — зміщення хребця більше ніж на половину діаметра тіла — з постійним вираженим больовим синдромом і доведеною нестабільністю. Такі пацієнти буквально не можуть довго перебувати на ногах, а будь-яке навантаження провокує посилення болю і ризик неврологічних ускладнень.
Інфекційний спондиліт із частими загостреннями (три і більше разів на рік) також підпадає під значне порушення. Хронічне запалення хребців руйнує структуру, викликає постійну інтоксикацію і найсильніші болі.
Сколіоз IV ступеня (кут більше 50°) і остеохондропатичний кіфоз із деформацією понад 70° автоматично дають «Д», бо змінюють усю біомеханіку тіла, здавлюють внутрішні органи і викликають виражену дихальну недостатність.
Остеохондроз або деформуючий спондилез із глибокими пара- чи тетрапарезами, порушенням роботи сфінктерів або синдромом, що нагадує бічний аміотрофічний склероз, — ще один прямий шлях до «Д». Тут уже не просто біль, а реальна втрата рухових функцій.
Остеохондроз, грижі та протрузії: коли вони дають звільнення
Звичайний остеохондроз або одинична грижа без серйозних ускладнень найчастіше оцінюють за пунктом «в» або «б» — категорія «В». Щоб потрапити на «Д», потрібні підтверджені значні порушення: стійкий больовий синдром, який не вдається зняти лікуванням, множинні грижі на кількох рівнях із корінцевою симптоматикою, сегментарна нестабільність або наслідки операцій зі збереженими дефіцитами.
Протрузії розглядають як початкову стадію грижі. Якщо вони не викликають вираженого больового синдрому і обмеження рухів — шансів на «Д» майже немає. Але коли протрузія переходить у грижу з компресією корінців і стійкою радикулопатією, а людина роками проходить лікування без стійкого ефекту, комісія може визнати помірне або навіть значне порушення.
Важливий нюанс: безсимптомні грижі Шморля взагалі не враховують. Діагноз сам по собі нічого не означає — потрібні об’єктивні дані про вплив на функції.
Сколіоз, кіфоз та інші деформації хребта
Сколіоз II ступеня (11–25°) з порушеннями функцій зазвичай дає «В». Але фіксований сколіоз саме 11–17° без порушень функцій — це вже «Б-4».
III ступінь (26–50°) майже завжди «В» або «Д» залежно від супутніх проблем із диханням і больовим синдромом. IV ступінь — однозначно «Д».
Кіфоз оцінюють за кутом деформації та впливом на грудну клітку. При куті більше 70° і вираженій дихальній недостатності — «Д». При менших значеннях, але з помірними обмеженнями — «В».
Спондилоартроз і люмбалгія самі по собі рідко дають «Д». Вони працюють у зв’язці з основним захворюванням — остеохондрозом чи спондилезом — і посилюють загальну картину порушень.
Як підготуватися до військово-лікарської комісії: практичні кроки
Зберіть максимально повну медичну історію. МРТ поперекового, грудного та шийного відділів (краще свіжі знімки), рентген із функціональними пробами (для оцінки нестабільності), висновки невролога, ортопеда, дані про стаціонарне лікування і частоту загострень.
Чим більше підтверджень, що біль і обмеження заважають звичайному життю, — тим вищі шанси. Якщо є металеві конструкції після операцій або відмова від їх видалення — це також враховують.
На комісії не соромтеся детально описувати, як саме хвороба впливає на повсякденність: скільки часу можете стояти, як часто прокидаєтеся від болю, які рухи викликають простріл. Лікарі ВЛК дивляться не лише на знімки, а й на клінічну картину.
Якщо комісія винесла спірне рішення — є право на оскарження у вищій ВЛК або через суд. Багато хто домагається перегляду саме на етапі апеляції, коли надають додаткові обстеження.
Нюанси, про які часто забувають
Навіть тяжка грижа чи остеохондроз не гарантують «Д», якщо немає стійких неврологічних дефіцитів і людина продовжує працювати або вести активний спосіб життя. Комісія вимагає доказів саме значного порушення функцій.
Поєднання кількох захворювань (наприклад, сколіоз + остеохондроз + плоскостопість) може посилити загальну оцінку. Але кожне з них оцінюють окремо, а потім дивляться сумарний ефект.
Після операцій на хребті минуло менше чотирьох місяців — можуть дати тимчасову категорію «Г». Через цей термін проводять повторне освідчення.
У 2026 році вимоги до документального підтвердження залишаються суворими. Діагноз, поставлений лише на підставі скарг, без об’єктивних досліджень, майже ніколи не проходить.
Людина з серйозними проблемами хребта знає ціну кожного руху. Коли біль стає постійним фоном життя, а будь-яке напруження відгукується прострілом чи онімінням, думка про мобілізацію перетворюється на реальну загрозу. Закон дає чіткі інструменти захисту — стаття 66 і категорія «Д». Головне — правильно зібрати докази і пройти комісію з повним пакетом документів. У цьому разі навіть складна ситуація з хребтом може стати підставою для повного звільнення від військового обов’язку.
