Кирило Буданов, який у січні 2026 року очолив Офіс Президента України, перетворив свої інтерв’ю на рідкісний для керівника розвідки формат прямого діалогу з суспільством. У цих розмовах він послідовно розкриває деталі фронтової реальності, ресурсні можливості Росії та нюанси дипломатичних контактів, уникаючи як надмірного оптимізму, так і драматизації. Його слова допомагають новачкам зрозуміти механіку сучасної війни, а досвідченим спостерігачам — вловити сигнали про можливі зрушення в переговорах.
В інтерв’ю 2025–2026 років Буданов неодноразово наголошував, що обидві сторони вже бачать межі прийнятного, хоча територіальне питання залишається найскладнішим. Він детально описував сповільнення російських наступів через масове застосування безпілотників, фінансову напругу в бюджеті агресора та величезний, але не безмежний мобілізаційний ресурс Росії. Ці деталі складаються в картину затяжного конфлікту, де кожна сторона шукає вихід, зберігаючи обличчя.
Людина, в тілі якої з часів боїв на Донбасі залишився уламок міни поряд із серцем, говорить про війну спокійно й точно. Його історії про офіс із котом Гюнтером, класичну музику та звичку працювати в темряві додають людський штрих до образу стратега, який із 2020 року керував ГУР, а тепер координує переговорний процес. Інтерв’ю Буданова дозволяють побачити не лише цифри втрат чи просувань, а й ту внутрішню логіку, за якою ухвалюються рішення, що впливають на життя сотень тисяч людей.
Шлях від спецназу ГУР до публічного голосу України
Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. У дитинстві багато часу проводив у Криму, займався плаванням. У 2007 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ і розпочав службу в підрозділах спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України. З весни 2014 року брав участь у бойових діях на сході країни.
У серпні 2016 року Буданов входив до групи, яка провела десантний рейд в анексований Крим для закладення вибухівки на аеродромі під Армянськом. Підрозділ потрапив у засідку, бійці знищили кількох російських військовослужбовців і змогли відійти. Згодом він був частиною елітного підрозділу «Загін 2245», який займався захопленням російських дронів і засобів зв’язку для реверс-інжинірингу. Після тяжкого поранення на Донбасі його евакуювали для лікування до Національного військово-медичного центру імені Волтера Ріда в США.
У 2020 році у віці 34 років Буданов став начальником ГУР. За три роки він пройшов шлях від полковника до генерал-лейтенанта. У січні 2026 року президент Володимир Зеленський призначив його керівником Офісу Президента. В цій ролі Буданов фактично став головним українським переговорником, спираючись на досвід прямих контактів із російськими представниками, які розпочалися ще в березні 2022 року через канал обміну полоненими.
Його публічність — свідомий вибір. На відміну від класичних розвідників Буданов вважає інтерв’ю частиною інформаційного протистояння. Він відкрито говорить про те, що українська розвідка діє на всій території Росії, і порівнює свою структуру з ізраїльським «Моссадом». Ця відкритість робить його інтерв’ю цінним джерелом для розуміння реальних процесів, прихованих за офіційними заявами.
Інтерв’ю 2025 року: ціна війни для Росії та можливості України
У березні 2025 року в великому інтерв’ю «Укрінформу» Буданов підбив підсумки третього року повномасштабного вторгнення. Він зазначив, що початковий план «Київ за три дні» повністю провалився. Росія перейшла на мобілізаційну модель, однак війна однаково виснажує обидві сторони — просто по-різному.
Буданов детально зупинився на залученні Північної Кореї та присутності російських найманців з африканських країн. За його оцінкою, економічні проблеми Росії стають дедалі помітнішими, хоча мобілізаційний ресурс на кінець 2025 року оцінювався приблизно в 23,5 мільйона осіб за потреби. Головний акцент він зробив на тому, що продовження бойових дій несе для Москви серйозні фінансові витрати, які вже впливають на бюджет.
У цих розмовах Буданов також торкався ймовірності переговорів. Він наголошував, що Україна готова обговорювати питання, але лише з позиції сили та з урахуванням національних інтересів. Для новачків такі інтерв’ю корисні тим, що показують: війна — це не лише танки й ракети, а й економіка, демографія та здатність суспільства витримувати тривале напруження. Для просунутих читачів важливі деталі про тактику застосування дронів і спеціальні операції, які переносять бойові дії на територію агресора.
Квітень 2026 року: «Усі розуміють, що війну треба закінчувати»
В інтерв’ю агентству Bloomberg, яке Буданов дав 4 квітня 2026 року, прозвучала ключова фраза про те, що всі сторони вже усвідомлюють необхідність завершення війни. Він розповів про тристоронні переговори за участі США, останній раунд яких відбувся в лютому в Женеві. За його словами, вдалося досягти «чіткого розуміння меж того, що прийнятно» для кожної зі сторін.
«Великий прогрес» у розумінні взаємних кордонів Буданов назвав важливим кроком, хоча остаточного рішення ще немає, а позиції залишаються максималістськими.
Контакти між Україною та Росією тривали навіть під час паузи в формальних переговорах. Обговорювався обмін полоненими, зокрема можливість провести його на Великдень. Напередодні відбувся обмін тілами загиблих. Буданов зазначив, що територіальне питання залишається найскладнішим: Росія вимагає повного виведення українських військ з Донецької області, включно з територіями, які її сили досі не контролюють. Україна наполягає на припиненні вогню по поточній лінії фронту.
У тому ж інтерв’ю він звернув увагу на сповільнення російських наступальних дій майже до нуля на окремих ділянках — наприклад, східніше Слов’янська та в Запорізькій області. Причиною стали масовані удари українських безпілотників, які серйозно ускладнюють штурмові дії. Україна, своєю чергою, регулярно завдає ударів у глиб російської території — практика, якої не було в перші роки війни.
Ці заяви дають новачкам зрозуміти, що дипломатія йде паралельно з бойовими діями, а не замість них. Просунуті читачі бачать тут ознаки того, що обидві сторони вже прораховують компроміси, хоча публічно зберігають жорстку риторику.
Людина за словами: поранення, офіс і звичка працювати в темряві
У травні 2023 року Буданов уперше детально розповів про свої поранення. Під час виконання бойового завдання на сході України при вибуху протипіхотної міни один із уламків потрапив йому під серце. Витягти його неможливо — надто небезпечно. В тому ж інциденті були пробиті спина та шия. На адреналіні Буданов пройшов близько п’яти кілометрів через лінію фронту, перш ніж упав знесиленим. В нього також є видимий шрам на руці від іншого уламкового поранення.
Незважаючи на це, він зберігає спокій. В одному з інтерв’ю Буданов сказав, що замахи на його життя — «нормальна річ» і не варто їх драматизувати. З 2014 року їх було більше десяти, включно з вибухом автомобіля в Києві в квітні 2019 року.
В офісі, де Буданов проводить більшу частину часу, панує особлива атмосфера. Там живе кіт Гюнтер, який став справжньою зіркою соцмереж ГУР, а також жаба та канарка. Часто лунає класична музика. Вікна закриті мішками з піском. Сам Буданов зізнавався, що любить темряву і часто просить вимикати світло в приміщеннях.
Ці деталі невипадкові. Вони показують людину, яка змогла зберегти внутрішню рівновагу в умовах постійного стресу та загроз. Для читачів це важливий контраст: за сухими цифрами втрат і просувань стоїть жива людина з реальними страхами, звичками та прив’язаністями. Його дружина Маріанна в листопаді 2023 року разом із кількома співробітниками ГУР перенесла отруєння — ще одне нагадування про ціну, яку платять родини тих, хто ухвалює ключові рішення.
Що інтерв’ю Буданова дають різним категоріям читачів
Для тих, хто тільки починає розбиратися в темі війни, розмови Буданова виконують роль зрозумілого гіда. Він пояснює складні речі простою мовою: чому Росія може довго тримати мобілізаційний ресурс, але страждає від фінансових обмежень; як дрони змінили тактику наступів; чому обміни полоненими можливі навіть за відсутності великого перемир’я.
Просунуті читачі знаходять у його словах глибші шари. Буданов — один із небагатьох, хто бере участь у переговорах із 2022 року і має прямі канали зв’язку як із західними партнерами, так і з російськими представниками. Його обережний оптимізм у квітні 2026 року щодо «розуміння меж прийнятного» сигналізує про реальну дипломатичну роботу, а не про пропаганду. Він прямо говорив ще в січні 2025 року, що відсутність серйозних переговорів до літа може запустити небезпечні процеси для існування України.
Інтерв’ю Буданова також слугують інструментом інформаційної війни. Відкрито заявляючи про готовність продовжувати спеціальні операції на території Росії до повної перемоги, він руйнує російські наративи про «тероризм» і водночас піднімає моральний дух всередині України. В жовтні 2025 року він зазначав, що територіальні поступки особисто для нього стали б «поганим результатом», але порятунок тисяч життів — безумовним благом. Ця формула показує пріоритет людського життя над абстрактними цілями.
| Період / Інтерв’ю | Ключові теми | Головні заяви | Контекст і значення |
|---|---|---|---|
| Березень 2025, «Укрінформ» | Фронт, економіка Росії, операції ГУР | Провал плану «Київ за три дні», мобілізаційні проблеми РФ, залучення КНДР | Показав реальну ціну війни для агресора та можливості України завдавати ударів у глибину |
| Квітень 2026, Bloomberg / «Укрінформ» | Переговори, контакти з РФ, територіальне питання | «Усі розуміють, що війну треба закінчувати», прогрес у Женеві, обміни полоненими можливі на Великдень | Зафіксував обережний оптимізм і позначив головні перешкоди на шляху до врегулювання |
| 2025–2026, різні видання | Особиста історія, стиль роботи | Поранення, офіс із тваринами, любов до темряви, пріоритет порятунку життів | Олюднює образ стратега та пояснює його психологічну стійкість |
Ці інтерв’ю Буданова продовжують з’являтися регулярно. У кожному з них відчувається людина, яка не просто аналізує ситуацію зі сторони, а щодня ухвалює рішення в умовах, коли на кону стоять життя і майбутнє країни. Його слова залишаються одним із найпряміших каналів, через які суспільство може стежити за розвитком подій і розуміти, в якому напрямку рухається процес.
